Вірогідність знання — основна характеристика істинності, визначеності, ступеня відповідності знання. У вірогідності знань фіксують два аспекти: істинність і переконаність. Розрізняють істину як знання, що адекватно відображає об’єкт, і істинність як міру, ступінь, відповідність знання об’єкту, тобто вірогідність знання. Наприклад, дослідник може бути переконаний у щирості висловлень респондента, але насправді вони можуть виявитися помилковими, відповідно соціологи розрізняють вірогідність і правдивість висловлень респондентів. Основою вірогідность знання є об’єктивність. Зміст знання вірогідний, коли воно об’єктивно відображає дійсність суджень, висновків, утворених на основі пізнавальної діяльності, необхідною ланкою і критерієм якої є практика.