Генеральна (лат. generalis — загальний) сукупність — сукупність усіх мислимих спостережень (або всіх можливих об’єктів типу, які цікавлять дослідника), що могли б бути зроблені за визначеного комплексу умов. Поняття «генеральна сукупність» є умовно-математичним, абстрактним, його не слід ототожнювати з реальними сукупностями, що підлягають статистичному дослідженню. Так, дослідивши навіть усі підприємства галузі з точки зору значень їх техніко-економічних показників, обстежену сукупність можна розглядати лише як представника гіпотетично можливої ширшої сукупності підприємств, що могли б функціонувати в межах того самого реального комплексу умов. На практиці соціологи використовують елементи генеральної сукупності, які зручніше пов’язувати з об’єктами спостереження, ніж з характеристиками цих об’єктів. Для вивчення відбирають індивідів, родини, підприємства, регіони, країни, а не значення їх характеристик. У математичній теорії об’єкти і сукупність їх характеристик не розрізняються, подвійність запровадженого визначення зникає.
Математичні поняття «генеральної сукупності», «випадкова величина» і «закон розподілу ймовірностей» визначаються відповідним комплексом умов, а тому їх можна вважати у певному сенсі синонімами. Генеральна сукупність називається конечною або нескінченною залежно від того, чи є конечною або нескінченною сукупність усіх мислимих спостережень. Отже, безперервні генеральні сукупності (складаються внаслідок спостережень за природою) завжди нескінченні, а дискретні генеральні сукупності можуть бути як нескінченними, так і конечними. Відрізняють сукупність усіх мислимих спостережень від безлічі всіх мислимих (або теоретично можливих) значень досліджуваної випадкової величини х. Спостережень загалом більше, оскільки кожному фіксованому можливому значенню х може відповідати мало або безліч мислимих спостережень.