Глобальність — якісна характеристика сучасного світу, яка розкриває його рух до інтегрованості і цілісності, проявляється в усіх вимірах його буття та виявах людської свідомості, означає формування спільності соціальних, економічних, політичних, правових відносин, які набули планетарних масштабів і не можуть інтегруватись у національно-державну практику. Глобальне, або світове, суспільство є дуже неоднорідним соціумом. Локальні суспільства, соціальні групи й індивіди стикаються з новою реальністю, часто не будучи готовими до її сприйняття і впливу на неї. Домінантою глобального світовідчуття є управлінський імператив або таке ставлення до дійсності, для якого характерне прагнення до пізнання будь-якої проблеми з метою її практичного розв’язання.
У нестабільних умовах перманентного балансування на грані хаосу, зниження дієвості державного і міждержавного контролю глобально-управлінський імператив потребує розроблення шляхів і механізмів упорядкування, обмеження і подолання найгостріших кризових проявів із використанням усіх форм і методів оперативного управлінського впливу на стан сучасного світу. З позицій глобально-управлінського імперативу будь-який конфлікт або криза постає як сукупність негативних та реально або потенційно позитивних сторін, що дозволяє розглядати ту чи іншу конфліктну (кризову) ситуацію як інструмент управління глобальними процесами.