Гомер (між XII і VII ст. до н. е.) — легендарний епічний поет Давньої Греції, найвідоміший поет світу.
Автор «Іліади» та «Одіссеї».
В античних легендах про Гомера розповідається, що це сліпий співець-мандрівник. За честь називатися його батьківщиною сперечались сім міст (Смірна, Хіос, Колофон, Саламін, Родос, Аргос, Афіни). Антична критика приписувала Гомеру епічні поеми «Іліада» і «Одіссея», «Гомерові гімни», комічну поему «Маргіт» та інші. У знаменитих поемах «Іліада» та «Одіссея» зображене мікенське патріархально-рабовласницьке суспільство, його внутрішні і зовнішні конфлікти, загарбницькі походи. Картини часів греко-троянської війни (126 р. до н. е.) поєднуються з описом сучасної поетові дійсності. «Іліада» сповнена пафосом героїчних подвигів. Разом з тим міжусобні розбрати зображуються як велике народне горе, як глибока трагедія.
Розповіді про загибель людей в жорстоких битвах ахейців з троянцями пронизані скорботою, високими гуманними почуттями. В «Одіссеї» переважають описи мирної праці, побуту, звичаїв, а також є чимало міфів і новел, уплетених у тканину розповіді про подорожі одного з героїв греко-троянської війни Одіссея. Обидві поеми написані гекзаметром, кожна з них розподілена античними видавцями на окремі пісні.