Гра ділова — метод соціально-психологічного тренінгу, створення моделі системи відносин, що імітує умови і динаміку виробництва. У діловій грі учасники діють за сценаріями, які відтворюють ситуації, що виникають на робочому місці. Проблеми розв’язують через виконання певних ролей, пошук шляхів виходу з конкретних ситуацій. Залежно від типу практики, який відтворюється у грі, і цілей учасників розрізняють ігри ділові, учбові, дослідницькі, управлінські, атестаційні. Уперше ділова гра («організаційно-виробниче випробування») була розроблена та проведена в СРСР у 1932, але інтенсивно розвинувся цей метод у 1957 в США. Ділова гра поширилася у зв’язку з потребами вдосконалення управління, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, прийняття планових та виробничих рішень. Перевагами методу є безпечне середовище, емоційне забарвлення, розуміння поведінки інших людей, зберігання досвіду впродовж тривалого часу.
До недоліків зараховують штучність, можливість легковажного ставлення з боку учасників, елемент ризику, що припускає оцінювання виступу, а не розв’язання проблеми. Ділова гра задає предметний і соціальний контекст професійної діяльності та моделює адекватніші порівняно з традиційним навчанням умови формування спеціаліста, завдяки чому засвоєння нового знання накладається на канву професійної діяльності; навчання набуває колективного характеру, розвиток особистості спеціаліста реалізується в результаті засвоєння норм компетентних предметних дій та норм соціальних відносин у колективі. Мотивація, інтерес та емоційний статус учасників ділової гри зумовлені широкими можливостями для цілепокладання та цілездійснення, діалогічного спілкування на матеріалі проблемного змісту ділової гри.