Дефо Даніель (1660—1731) — англійський письменник і суспільний діяч, автор понад 560-ти творів різних жанрів (есе, памфлетів, романів).
Основні твори: «Гімн ганебному стовпу» (1703), «Життя і незвичайні пригоди Робінзона Крузо» (1719), «Подальші пригоди Робінзона Крузо» (1719), «Капітан Сінглтон» (1720), «Щоденник чумового року» (1722).
Народився Даніель Дефо в Лондоні. Батько мріяв, щоб він став священиком, тому Дефо навчався в пуританській Духовній академії, проте він, здобувши гарні знання з географії, астрономії, історії, французької та іспанської мов, вирішив стати купцем. Предки письменника носили прізвище Фо, до якого згодом була додана частка «де». У середині 70-х років Дефо розпочав кар’єру журналіста, писав памфлети на злобу дня. У багатьох творах захищав інтереси пуританської буржуазії, виступав проти аристократії (віршована сатира «Чистокровний англієць», 1701), проти панівної англіканської церкви (памфлет «Найкоротший шлях розправи з дисидентами», 1702), прославляв вільну й мислячу людину. За жорсткість своїх памфлетів Дефо поплатився свободою. Він був засуджений до ув’язнення і ганебного стовпа. Але юрби лондонців вітали Дефо, коли він стояв біля ганебного стовпа. Після ув’язнення Дефо видає свою газету, в якій захищає свободу слова.
Окрім публіцистики, Дефо створив ряд романів. Перший роман — «Робінзон Крузо» (1719) був написаний, коли Дефо виповнилося 60 років. У цьому просвітницькому творі прославляється людська відвага, розум, працелюбність. Роман став своєрідною енциклопедією соціально-економічних і моральних ідей Просвітництва, він був перекладений багатьма мовами світу і викликав чимало наслідувань. Образ Робінзона увійшов до світової літератури як вічний образ, що уособлює стійкість людини перед труднощами, її вміння виживати в складних життєвих умовах. Роман став гімном розумній цивілізованій людині. Дефо започаткував у світовій літературі новий жанр — робінзонаду. Відомі також інші романи Дефо — історичні, пригодницькі, соціальні («Нотатки кавалера», 1720; «Щоденник чумового міста», 1722; «Капітан Синглтон», 1720; «Історія полковника Жака», 1722; «Молль Флендерс», 1722; «Роксана», 1724). Дефо — один із засновників реалістичного роману нового часу. За словами самого письменника, він «тринадцять разів ставав багатим і знову бідним» і зрештою помер у злиднях, ховаючись від кредиторів.