Дисципліна (лат. disciplina — учення, виховання) — обов’язковий порядок поведінки громадян, членів соціальних груп та колективів, діяльності організацій, що відповідає суспільним нормам моралі і правам або вимогам певної організації. Дисципліна забезпечує упорядкованість спільної життєдіяльності людей у результаті засвоєння ними регулюючих соціальних норм та правил, а також застосування моральних, правових або адміністративних санкцій щодо порушників поведінки. Розрізняють дисципліну внутрішню (самодисципліну) та зовнішню, що стимулюється позитивними або негативними санкціями; загальнообов’язкову і спеціальну. Загальнообов’язкової дисципліни повинні неухильно дотримуватись усі громадяни держави, суб’єкти державної влади, посадові особи та громадські організації. Спеціальна дисципліна є обов’язковою тільки для членів певної організації (інституту) або певної категорії осіб (трудової, партійної, військової тощо).
Дисципліна як спосіб співіснування сформувалась у первісному суспільстві в процесі регулювання родинних стосунків та трудового спілкування, підтримувалася силою звички, традицій, повагою до старших тощо. З розвитком суспільних відносин для підтримки дисципліни почали застосовувати позаекономічний та економічний примуси і засоби насильства. З’явилися розгалужені системи спеціальних інститутів підтримки та контролю дисципліни. Розвиток демократії та громадянського суспільства передбачає поступове послаблення ролі державних інститутів підтримки дисципліни та посилення громадянської відповідальності і свідомого виконання обов’язків членами суспільства.