Дослідження наукове — система процедур організаційно-технічного характеру на основі методів аналізу, спрямованих на отримання науково обґрунтованих даних про досліджувані події, явища і процеси, що набувають переважно прогностичного характеру. Наукове дослідження характеризується: 1) експліцитністю, тобто всі правила для опису і вивчення досліджуваної реальності чітко сформульовані, нічого не приховується і не приймається бездоказово; 2) системністю, за якої кожний зафіксований факт пов’язаний причинним зв’язком або спостерігається поряд з іншими фактами, не визнаються ніякі відхилення; 3) контрольованістю, тобто явища, що аналізують, розглядають з максимальною відповідальністю: узагальнення формулюють обачно і детально лише після ретельної оцінки. Метою наукових досліджень є отримання ширшої та актуальної інформації, яка відображала б сторони досліджуваного об’єкта, важливі при здійсненні практичної діяльності. За рівнем узагальненості результатів виокремлюють: а) фундаментальне теоретичне дослідження, спрямоване на пошук принципово нових ідей, шляхів і методів пізнання та пояснення, пов’язане з глибоким аналізом систем наукового знання (теорій, законів, гіпотез), критичним вивченням пізнавальних можливостей, методів і засобів наукового пізнання, якими користується дослідник; б) цілеспрямоване теоретичне (теоретико-прикладне) дослідження, за якого досліднику потрібно критично розглянути раніше запропоноване рішення, емпірично перевірити визнані наукою закони, теорії, концепції тощо; важливим завданням таких досліджень є розмежування перевіреного і гіпотетичного знання; в) прикладне дослідження, що спрямоване на практичне використання сформульованих законів і теорій. За глибиною і ступенем складності емпіричного аналізу наукових досліджень поділяють на: а) дослідно-пошукові, які ґрунтуються на спрощеній програмі та обмеженому за обсягом методичному інструментарії (анкета, бланк інтерв’ю, вивчення документів та ін.). З метою виявлення ставлення людей до актуальних політичних подій або ступеня ефективності проведених політичних заходів використовують експрес-опитування, за необхідності уточнити предмет або об’єкт широкомасштабного дослідження можна застосувати опитування спеціалістів (експертів) з цієї проблеми; б) описове, яке проводять за повною програмою на базі методично апробованого інструментарію для виявлення зв’язку між характеристиками певної події, явища, процесу, що вивчається; в) аналітичне, що передбачає аналіз з метою опису структурних елементів певного явища і виявлення причин, що є його основою та обумовлюють характер, розповсюдженість, гостроту та ін. його ознаки.
Під час аналітичного дослідження визначають, чи набуває виявлений зв’язок причинного характеру. У кожному аналітичному дослідженні вивчають сукупність чинників: основні й неосновні; тимчасові й стійкі; контрольовані і неконтрольовані; керовані і некеровані. Різновидом аналітичного дослідження є експеримент, у процесі якого вивчають «поведінку» тих включених в експериментальну ситуацію чинників, які надають об’єкту нових ознак і властивостей. За особливостями збирання інформації наукові дослідження поділяються на: опитування (анкетування та інтерв’ю, масове та спеціалізоване); спостереження; аналіз документів. За формою і характером проведення дослідження у наукових дослідженнях виокремлюють: контент-аналіз, моніторинг, біхевіористські і психоаналітичні методики та ін. За цілями і методами виділяють: порівняльне, прогностичне, історичне, психологічне (психоаналітичне) наукове дослідження тощо. Наукове дослідження передбачає таку послідовність етапів: 1) підготовка дослідження; 2) збирання первинної інформації про досліджувані явища, процеси (наприклад, відповіді респондентів на питання анкети, інтерв’ю, записи аналізу документів, що підлягають подальшому обробленню й узагальненню); 3) підготовка та комп’ютерне (або ручне) оброблення зібраної інформації; 4) аналіз обробленої інформації та формулювання висновків за підсумками дослідження; 5) формулювання висновків (практичних рекомендацій).