Дослідження панельні (англ. рanel study) — повторні, регулярно продовжувані дослідження, що припускають вивчення того самого соціального об’єкта (не йдеться про опитування обов’язково тих самих людей — такі дослідження називають лонгітюдними) з певним часовим інтервалом, із використанням аналогічної методики. Вони призначені для вивчення динаміки соціальних, політичних, економічних процесів, зокрема тих змін стану громадської думки, що відбуваються з часом. Панельні дослідження дають змогу порівнювати результати досліджень, що здійснюються послідовно, встановлювати тенденції і закономірності розвитку явищ та процесів, що вивчаються. Панельні дослідження як один із засобів вивчення причинно-наслідкових залежностей у 40-х ХХ ст. впровадив П. Лазарсфельд. При проведенні панельних досліджень виникає низка проблем, що пов’язані зі специфікою самого панельного підходу: 1) зміни в структурі генеральної сукупності, що зумовлюють необхідність коригування структури панелі; 2) т. зв. ефект панелі, який виникає у випадках, коли у вибірку на різних етапах дослідження потрапляють ті самі респонденти, що «пристосовуються» до інструментарію та процедур дослідження (але найчастіше такий ефект виникає у випадку із лонгітюдними дослідженнями).
Панельні дослідження використовують при вивченні проблем суспільства, однак найчастіше — при проведенні електоральних та маркетингових досліджень. За електоральних досліджень у динаміці вивчають рейтинги політиків чи політичних партій. В економіці та маркетингу використовують значну кількість панельних досліджень. Залежно від виду панелі одиницями її сукупності можуть бути: а) особи або домогосподарства, сім’ї (споживчі або щоденникові панелі); б) торгові підприємства (торгові панелі); в) споживачі, які мешкають і здійснюють покупки в певному регіоні, громадська думка і споживчі орієнтації яких аналізуються (моніторингові панелі); г) виробничі підприємства або підприємства сфери послуг (виробничі панелі); ґ) групи спеціалістів у тій або іншій галузі знання, сфері бізнесу (експертні панелі).