Діагностика (грец. diagnostikos — здатний розпізнавати) — визначення і вивчення ознак, які характеризують стан і розвиток об’єкта. Під діагностичною діяльністю розуміють процес, за якого (із використанням діагностичного інструментарію або без нього), дотримуючись необхідних наукових критеріїв, спостерігають за об’єктами, обробляють дані спостережень і опитувань, повідомляють зацікавленим сторонам отримані результати з метою опису поведінки, вчинків, пояснення мотивів або прогнозування функціонування проектних конструкцій у майбутньому.
Завданнями діагностичної технології є оптимізація діяльності, забезпечення оптимального визначення результатів і зведення до мінімуму помилок і нестач. Вона охоплює такі процедури та операції: порівняння, аналіз, прогнозування, проектування, конструювання, моделювання, інтерпретація, доведення до відомих результатів діагностики, контролювання діагностичних дій.