Едіпів комплекс (лат. сomрlexus — зв’язок, сполучення) — вияв несвідомого, що полягає у статевому потягу до одного з батьків протилежної статі і прагненні фізично усунути іншого (суперника). Едіпів комплекс одержав назву від імені давньогрецького царя Едіпа, що, за переказом, одружився із вдовою вбитого ним володаря Фів і після цього довідався, що загиблий був його батьком, а дружиною стала власна мати. Довідавшись про всі обставини свого вчинку, він осліпив себе, намагаючись тим самим спокутувати свою провину. Г.-В.-Ф. Гегель використовував цей приклад з давньогрецької міфології, щоб передати всю складність усвідомлення людиною мотивів своїх вчинків. У теорії З. Фройда Едіпів комплекс перетворився на один із постулатів, за допомогою якого була здійснена спроба пояснити причини психічних розладів у життєдіяльності здорових людей. Поряд з Едіпівим комплексом у психоаналізі використовують поняття «комплекс Електри» для вираження ворожих почуттів дочки до матері як «суперниці», що заважає їй володіти батьком. Однак якщо хлопчик має певні підстави дистанціюватися від матері, з якою був досить близький фізично й емоційно в перші роки життя, то такої проблеми не виникає в дівчинки, тому що вона у своєму житті постійно продовжує моделювати матір і в такий спосіб бере участь у становленні своєї особистості як жінки.
Нині фройдистські трактування зазнають серйозної критики як на основі теоретичного переосмислення, так і на ґрунті емпіричної перевірки. Критичний аналіз підходу Фройда до пояснення як мотивів поведінки людей, так і історії розвитку всього людства через призму Едіпова комплекса був здійснений у роботах Б. Малиновського, В. Райха та Е. Фромма, який стверджував, що З. Фройд неправильно трактує цей міф, поширюючи його уроки на все людство. На думку Е. Фромма, міф слід тлумачити як факт протесту сина проти авторитарного батька в патріархальній родині, який є лише окремим випадком складних взаємин у родині на ранніх етапах її розвитку. Водночас деякі елементи Едіпова комплекса можуть враховуватися в гендерних дослідженнях, а також під час аналізу родинних стосунків, особливо батьків і дітей.