Емігрантська пісня «Ай виріс я, гарний хлопчик…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій
Пісня «Ай виріс я, гарний хлопчик…» є сумною розповіддю молодого чоловіка про вимушену еміграцію до Канади. Її композиція традиційна для сповідальних творів: пролог (складне життя буковинського селянина, радість якого пов’язана тільки з безтурботним дитинством і юністю), зав’язка (нарікання на нестатки, роздуми над власним становищем і прагнення знайти вихід, звертання за допомогою до агента), розвиток дії (облагодження справи, збирання в дорогу, прощання з родиною і матір’ю), розв’язка (пророкування нещасливого кінця на чужині).
Реалістичні події в пісні розгортаються стрімко, все зосереджено на вчинках персонажа, які передують роздумам над власним душевним станом:
Ай виріс я, гарний хлопчик, при своїй родині
Та й весело розвивавси в нас на Буковині.
А восени я вженивси, тяжче стало жити,
Бо ми мусіли обоє на панів робити.
А і став я та й думати, що маю робити,
Може, піду до Канади, краще стане жити.
Написав я до агента по щиру пораду,
Як я маю без паспорта їхати в Канаду.
Агент мені відписує на котрую днину,
Щоби-м мая тридцятого покинув родину.
Рефлексії пов’язані із самозаглибленням ліричного героя, котрий покидає рідну землю. Його охоплюють туга за родиною, що висловлено пестливою формою цього слова («родиночко») і кількаразовим риторичним звертанням до неї, страх перед невідомістю, який дає про себе знати в порівнянні «Як пішов я до Канади, як Юрій на муки» (йдеться про страдницьку смерть святого Юрія Побідоносця). Небажання полишати рідну землю, нехіть до мандрівки на чужину акцентовано повтором («Брав я річі не ріднії») і запозиченим з німецької мови словом «куфер»:
А прийшов той день майовий в суботу до днини,
Брав я річі не ріднії, попрощав родину.
Брав я річі не ріднії, взяв куфер у руки,
Як пішов я до Канади, як Юрій на муки.
Як прийшов я до Канади, знизенька вклонивси —
Прощай, моя родиночко, може, з ким сваривси.
Прощай, моя родиночко, та й ти, рідна мати,
Бо не знаю, чи вже прийду до тебе вмирати.
Пісня вражає реципієнта мінорним настроєм, ощадливим використанням художньо-зображальних засобів. Це лірична сповідь зболеної душі, ритмізоване народне оповідання з тужливою тональністю.
Емігрантська пісня «Ай виріс я, гарний хлопчик…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій
Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій