Емігрантські пісні. Український фольклор. Конспекти лекцій
На початку ХХ ст. у середовищі переселенців, які масово полишали рідні землі і в пошуках кращого життя вирушали в чужі краї, виникли емігрантські пісні. Ці твори мали й іншу назву — «співанки про Канаду» чи «співанки про Америку», хоча селяни емігрували й до Німеччини, Угорщини, Швеції, Бразилії, Мексики.
Емігрантські пісні — суспільно-побутові твори про життя українських емігрантів.
Пісенна спадщина, опинившись у чужому середовищі, зазнала своєрідної травми, викликаної вимушеним переміщенням українців, а емігрантські пісні стали справжньою драматичною епопеєю про тих, хто подався розбудовувати власне життя на чужині.
Цикл емігрантських пісень об’єднує кілька мотивів:
1) драматичні переживання, пов’язані з рішенням покинути рідні краї;
2) тяжкий шлях на чужину, тривога в дорозі, подолання океанського простору;
3) освоєння нових земель, важкі умови життя;
4) глибокі переживання роз’єднаних родин;
5) комплекс вини, прагнення повернутися додому;
6) щасливе або трагічне повернення на батьківщину;
7) остаточна асиміляція на чужині, набуття матеріальних статків.
На жанровому й поетикальному рівнях емігрантський фольклор подібний до традиційної української пісенності. У ньому є епічні твори новелістичного характеру, плачі-тужіння, рефлексійна лірика, пісні про кохання. Лексичні, фонетичні, синтаксичні особливості, навіть характерний мелос емігрантських пісень засвідчують, що творили їх вихідці із Західної України, де переселення українців в інші краї було найактивнішим.
Чимало дослідників не вбачали естетичної цінності в емігрантських піснях. Таке враження складалося через недостатню шліфованість творів, що можна пояснити обмеженим часопростором побутування. Не було в емігрантів можливості виспівати свої тужні плачі до рівня абсолютної довершеності. Однак немало фольклористів усвідомлювали, що мають справу з новим фольклорним явищем. «Сі пісні, — писав Ф. Колесса, — складаються на широкий цикл, справжню епопею, що з різних боків змальовує долю емігрантів. На піснях про еміграцію бачимо, як на наших очах твориться нова група пісенна, що найсильніше виступає на західних окраїнах та поволі охоплює щораз то ширші круги». Крім Ф. Колесси записували і вивчали емігрантські пісні В. Гнатюк, І. Франко, Й. Роздольський, Й. Дзьобко, С. Грица, О. Хмілевська, збирачі-ентузіасти.
Емігрантські пісні. Український фольклор. Конспекти лекцій
Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій