Епопея, Що таке Епопея?
Епопея (грец, еророіа, від ероs — слово, розповідь та роіео — творю) — один з епічних жанрів, значний за обсягом твір, для якого характерні всеосяжне зображення народного життя, інтерес до всіх його реалій, епохальних подій, велика кількість персонажів.
Епопея бере початок у міфологи та усній народній творчості. У Давній Греції — це героїчний епос у вигляді великих циклів народних сказань, пісень і легенд, які оповідали про найвизначніші історичні події, легендарних та історичних осіб («Іліада» та «Одіссея» Гомера, «Енеїда» Вергілія та ін.) У Середньовіччі з’явилися різновиди епопеї як рицарської, так і народної («Беовульф», «Старша Едда», «Пісня про Нібелунгів»). Зразками епопей епохи Відродження є «Шалений Роланд» Л. Аріосто, «Визволений Єрусалим» Т. Тассо, а доби Просвітництва — «Генріада» Вольтера. У XIX ст. епопеями називали великі та складні епічні твори (романи, цикли романів), у яких змальовувалися епохальні події, важливі для історії народу («Людська комедія» О. де Бальзака, «Війна і мир» Л. Толстого та ін.).
Епопея розвивалася і в XX ст. («Тихий Дон» М. Шолохова, романи М. Стельмаха та ін.). Твори-епопеї містять велику кількість персонажів, зокрема й історичних. У них змальовані події, важливі для долі народу, нації, різні верстви суспільства, що дає можливість письменникам створити енциклопедію народного життя, показати вплив суспільного середовища на формування характерів, взаємозв’язок індивідуального та історичного.