Епіграма, Що таке Епіграма?
Епіграма (від грец. еріgrаmmа — напис) — жанр сатиричної поезії; первісно — віршований напис на вівтарях, могильних плитах чи на предметі, подарованому божеству; пізніше — жанр сатиричної поезії дотепного, дошкульного змісту з несподіваною, градаційно завершеною кінцівкою (пуантом). Найдавніші епіграми належать до VI ст. до н. е. і пов’язані з гомерівським епосом. Для них характерна лаконічність, сувора велич. Першим відомим автором епіграм був Симонід із Кеосу. За еллінської доби епіграма вживалася як епічна форма, втілена в елегійний двовірш, пізніше поети вдавалися до ямбічних та інших розмірів, розширювали її тематичні межі. До епіграм зверталися Платон, Сапфо, Анакреонт, Мелеагр та ін. У платонівських епіграмах помітне місце посідають філософські судження. Елліністична епіграма — це стислий ліричний вірш, іноді з незвичайною іронічною кінцевою фразою.
За римських часів епіграма набуває чітких сатиричних ознак (Марціал, Ювенал та ін.). Марціал — найвидатніший представник сатиричної епіграми, в якій зображував різні ситуації з життя Риму свого часу. Він уславився тим, що узагальнив літературну та фольклорну традиції, мудрість народного жарту. Його епіграмам притаманна легкість словесної гри. Епіграма набула популярності в європейській поезії, починаючи від Ренесансу. Не втрачає вона свого значення в новій і новітній літературі.