Епічна поема, Що таке Епічна поема?
Епічна поема (від грец. роіеmа — твір) — один із жанрів ліро-епосу; твір значного обсягу (переважно віршований), «у якому поєднуються епічні (зовнішній сюжет, характери, оповідна форма) та ліричні елементи (авторські переживання, ліричні відступи, розкриття внутрішнього світу героїв). У ліро-епічній поемі нерідко наявні також елементи драми — напружена дія, конфлікт, монологи та діалоги тощо.
За часів античності епічна поема була пов’язана з міфологічною творчістю і відображала події загальнонаціонального значення. Такими є «Іліада» та «Одіссея» Гомера, «Енеїда» Вергілія та ін. Перше теоретичне осмислення цього жанру дали Платон і Арістотель.
Подібний характер мали і давньоіндійські твори «Магабгарата» і «Рамаяна», твори середньовічного епосу «Пісня про Роланда», «Пісня про Нібелунгів», «Витязь у тигровій шкурі» Ш. Руставелі, пам’ятка культури Київської Русі «Слово о полку Ігоревім», українські думи тощо. Як жанр, що розвивається на межі епосу, лірики і драми, ліро-епічна поема була продуктивною формою і за наступних епох, особливо у XIX ст. за доби романтизму: «Паломництво Чайльд Гарольда» Дж. Байрона, «Пісня про Гайавату» Г. Лонгфелло та ін. Поема може бути написана й прозою (наприклад, «Мертві душі» М. Гоголя). Цей жанр залишається популярним і досі.