Ерозія (лат. erosio — роз’їдання) соціальна — руйнування організаційних структур суспільства, стабільних зв’язків і відносин, норм поводження, цінностей, форм життєдіяльності, що відбувається під впливом деформуючих факторів соціальної ерозії; призводить до повного занепаду соціальних структур. Вияв соціальної ерозії свідчить про наявність у суспільних структурах конкретних суперечностей, дисфункцій і деформацій.
Ознаки соціальної ерозії виявляються в перехідні періоди розвитку суспільства. За соціально-структурних змін у суспільстві формуються перехідні прошарки, групи населення, які у своїй діяльності керуються неофіційними правилами поведінки і не сприймають основних морально-нормативних і правових принципів, що призводить до «ресоціалізації» частини їх представників, втрати ними орієнтації і доведення деформованого способу життя. В умовах кризового стану суспільства посилення соціальної ерозії спричинює антигромадські явища (алкоголізм, наркоманія, злочинність, відхилення у поведінці, агресивність, егоцентризм та ін.). Подолання ерозійних процесів у соціальному житті, створення і впровадження нових соціальних технологій — головні завдання державного управління і місцевого самоврядування.