Есхіл (бл. 525—456 рр. до н. е.) — давньогрецький поет-драматург, «батько трагедії».
Автор 90 п’єс (трагедій і сатиричних драм), з яких до нас дійшло тільки сім: «Благальниці» («Данаїди»), «Перси», «Семеро проти Фів», «Прометей закутий», трилогія «Орестея».
Біографічних відомостей про Есхіла, як і про багатьох інших античних письменників, майже немає. Відомо тільки, що він народився в містечку Елевсіні, неподалік від Афін, у знатній і заможній родині землевласників. Світогляд Есхіла формувався у складну добу грецько-перських війн, добу героїчного напруження сил народу в боротьбі за свободу й створення демократичної Афінської держави. Його ідеалом завжди була демократична рабовласницька республіка, де всі, крім рабів, мали б однакові громадянські права й політичні свободи. Есхіл брав особисту участь у переможних битвах з персами при Марафоні (490 р. до н. е.), Платеях (479 р. до н. е.) і Саламіні (480 р. до н. е.), виявляючи хоробрість і військовий талант. Відомо, що Есхіл був автором 90 п’єс (трагедій і сатиричних драм), з яких до нас дійшло тільки сім: «Благальниці» («Данаїди»), «Перси», «Семеро проти Фів», «Прометей закутий», трилогія «Орестея». Першу перемогу на традиційному святі Діоніса Есхіл як драматург здобув у 484 р. до н. е. і перемагав за одними свідченнями — 13, за іншими — 28 разів. Наприкінці життя з невідомих нам причин Есхіл емігрував на острів Сицилія, де й помер у похилому віці. Тривалий час Есхіл був найпопулярнішим поетом Греції.
Навіть після смерті його п’єси, попри традицію грати лише твори живих авторів, ставили в афінському театрі. Сам Есхіл скромно говорив про себе, що його твори — це лише «крихти з розкішного бенкетного столу Гомера»; але насправді він зробив важливий крок у художньому розвитку людства. Монументальність художніх образів його трагедій поєднується з урочистою величчю і водночас суворою простотою форми. Есхіл увів, крім протагоніста, другого актора, розширивши тим самим діалог і зробивши динамічнішою дію трагедії. Есхіл у приписують введення розкішних костюмів для акторів; у своїх творах він широко використовував танці й сам вигадував для них фігури. Вважається, що Есхіл започаткував тетралогію з трьох трагедій, пов’язаних між собою ідеєю та сюжетом, що закінчувалися сатиричною драмою розважального характеру. Серед трагедій Есхіла, які дійшли до нас, найбільший інтерес становлять «Перси», «Прометей закутий» та трилогія «Орестея».