Етносоціологія (грец. еthnos — народ, societаs — суспільство і logos — вчення) — соціологічна наука, що досліджує походження, суть і функції етнічних спільнот з метою виявлення основних характеристик, соціальних функцій, взаємозв’язків з іншими етносами, а також механізми їх входження в систему соціальних відносин. Етносоціологія вивчає етнічні і національні спільноти як складні соціальні системи, що розвиваються у взаємозв’язку з динамікою соціальної структури суспільства, і політичними, економічними, соціокультурними процесами, які відбуваються в ньому; особливості етнічної ідентифікації людей, соціальну зумовленість національної свідомості і міжнаціональних відносин. Предметом етносоціології є взаємозв’язок загальних соціальних явищ і процесів з етнічними, а об’єктом — особливості етнічних виявів у соціальному. Етносоціологія вивчає такі соціальні аспекти: розвиток і функціонування етнічних спільнот і груп; формування їх ідентичності, інтересів і форм самоорганізації; закономірності спільної поведінки; взаємодію етнічних груп; взаємозв’язки осіб, що входять до цих груп, і соціального середовища; динаміка розвитку основних етнічних груп як у країні, так і в діаспорі; темпи соціальних міграцій в етнічних групах; внутрішню і зовнішню міграцію етнічних груп і національних меншин; тенденції розвитку сімейних стосунків; напрями змін у використанні мов титульної нації, національних меншин та діаспори різноманітними соціальними групами; процеси взаємодії сучасної і традиційної етнічно-національної культур; роль етнічних традицій у політичному житті і соціальній поведінці, процесах модернізації, постіндустріальному розвитку; міжкультурні взаємодії представників різних етнічних і національних груп; зростаючу роль релігії у житті суспільства та його етнічних спільнот; формування етнічної самосвідомості, авто- і гетеростереотипів, етнічних установок і національних інтересів, вироблення національної ідеї; процеси виникнення, розвитку та вияву націоналізму; виникнення та розв’язання міжетнічних конфліктів, послаблення міжетнічної напруги. Етносоціологія має внутрішню структуру і поділяється на соціологічні субдисципліни, які вивчають етнічні спільноти — племена, народності тощо. Серед них особливе місце займає соціологія нації. Етносоціологія виконує кілька основних соціальних функцій. Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, що етносоціологічні дослідження надають інформацію про розвиток етнонаціональних спільнот у сучасних умовах, їх місце і роль у суспільному розвитку, вплив соціуму на етнічні спільноти і групи тощо. Це зумовлює модифікування попередніх уявлень, теорій і концепцій щодо етнонаціональних спільнот і груп, а також появу нової інформації про ці феномени і шляхи їх гармонійного розвитку. Описово-інформаційна функція полягає у здійсненні систематичного опису і накопиченні матеріалу про етнонаціональні спільноти і групи. На основі отриманої інформації роблять висновки, приймають управлінські рішення, законодавчі акти; виробляють національно-державну політику, аналізують стан міжнаціональних відносин, визначають ступінь їх конфліктності, запобігають вибуху міжнаціональних конфліктів.
Функція соціального планування передбачає застосування результатів етносоціологічних досліджень при плануванні розвитку сфер життєдіяльності нації та національних меншин, а також для сприяння планомірному розвитку титульної нації та ін. етнічних груп, забезпечення умов для всебічної реалізації національних інтересів як всередині країни, так і за її межами, реалізації державної національної політики. Прогностична функція полягає в передбаченні тенденцій розвитку етнонаціональних спільнот і груп у майбутньому, зокрема в перехідні періоди. Соціологія уможливлює визначення діапазону суспільних можливостей і вірогідностей етнонаціонального розвитку, його варіантів та їх наслідків, дає змогу визначити побічні ефекти, а також довготермінові перспективи. Другорядними функціями етносоціології є: критична (критичний аналіз теоретичних положень і практики регулювання етнонаціональної політики), світоглядна (дослідження впливу етносоціології на формування національної свідомості і культури, етнополітичні орієнтації та поведінку), інтеграційна (прогнозування інтеграції знань, набутих іншими соціогуманітарними науками щодо етнонаціональних процесів) тощо, що засвідчують значну роль етносоціології в житті суспільства та забезпеченні гармонійного розвитку етнонаціональних процесів і явищ.