Етнічна (грец. еthnikos — племінний, народний) меншина — етнічна група населення певної держави, що має спільні походження (дійсне чи уявне), культурні або фізичні характеристики, систему поглядів і зразків поведінки. Термін «етнічна меншина» активно використовується з середини 1960-х, до цього вживався термін «національна меншина». Етнічна меншина, як і етнос, може існувати і дисперсно, і в середовищі, де етнокультурні цінності відіграють основну роль в об’єднанні вихідців одного етносу. Нині у міжетнічних стосунках поліетнічних країн простежується прагнення етнічної більшості підкорити етнічну меншину, одночасно з прагненням меншин отримати етнічну автономію чи заснувати національну державу (у колишній Югославії, Грузії, Росії). Згідно з типологією етнічної меншини Ф. Гекманна, меншини виокремлюють за трьома базовими ознаками: походженням (шляхи формування); структурно-соціальним становищем у суспільстві; політичними орієнтаціями. Етнічні меншини можуть бути п’ятьох типів: національні; регіональні; емігрантські; колоніальні; нові національні меншини. Національні меншини утворилися внаслідок виникнення націй-держав (національних держав), у яких збігалися державна самоорганізація й етнічна належність населення. Населення з вираженою етнічною ідентичністю у національних державах вважалося національною меншиною — різновидом етнічної меншини. Регіональними меншинами є групи населення, які всупереч уніфікації та асиміляції зберегли етнічну ідентичність або, беручи участь в етнічних і політичних рухах, відроджують етнічні традиції й культуру (баски й каталонці в Іспанії, валійці й шотландці у Великій Британії тощо).
Емігрантські меншини поділяють на поселенські, утворені іммігрантами, що прибули чи прибувають на постійне місце проживання, та заробітчанські, сформовані з іммігрантів, що їдуть з метою тимчасового чи тривалого працевлаштування, проте можуть згодом залишитися на постійне проживання. Представниками колоніального типу етнічної меншини є індіанці Північної Америки, бушмени Африки тощо. Нові національні меншини, що утворилися в результаті становлення нових національних держав, є меншинами країн «третього світу», у якому національні держави виникли шляхом колоніального поділу територій та встановлення кордонів без урахування етнічної специфіки. Базовими ознаками етнічної меншини є спільне походження, мова, релігія, культура, ціннісні орієнтації, почуття й поведінка в навколишньому середовищі, що формують сфери духовного життя та психологічну сутність людей і виявляються у їхній взаємодії.