Ефект соціальний — короткотривалий прийом, що застосовується в соціальній взаємодії і може як сприяти успіху, так і перешкоджати йому. У соціологічній науці виділяють ефекти: анкетера, дослідника, спостерігача, опитування, першого враження, ореолу тощо. Б. Грушин, характеризуючи ефекти споживання інформації, виділяє п’ять елементарних класів соціального ефекту: 1) когнітивні, пов’язані з характеристиками мислення людей, формуванням і зміною їх потенціалу мислення (об’єму знань, здатності до суджень тощо); 2) ціннісні, зумовлені переконаннями, смаками, думками людей, формуванням і зміною їх інтересів, ціннісних орієнтацій, установок (ставленням до світу, інших людей, самих себе); 3) організаційні, або утилітарні, пов’язані з різноманітними практичними діями людей, що мають неінформаційну природу; 4) тонізуючі, спричинені психофізіологічними характеристиками життєдіяльності людей, встановленням їх фізичних і духовних сил, формуванням і зміною їх загального емоційно-психологічного фону буття; 5) комунікативні, які розкриваються у характеристиках спілкування людей, формуванні і зміні сфери, інтенсивності «знака» та ін. властивостей їх контактів з функціонуючими в суспільстві закладами, організаціями, інститутами, а також між собою.
Детально проаналізувавши ці ефекти, він розробив модель розгляду ефективності соціальної комунікації залежно від поставленої мети. Зарубіжні дослідники, наслідуючи Г. Лассвела, розглядають окремі ефекти масової комунікації. Наприклад, Е. Беттінгауз презентує такі ефекти, як зміна думок реципієнта, перцептивні зміни або інше сприйняття об’єкта під впливом переконуючої комунікації, зміни у сфері емоцій реципієнта, у його поведінці. В. Вайсс виділяє кількісні (ефекти комунікативних каналів або окремого повідомлення: розмір залученої аудиторії і груп, що входять до неї; кількість часу, відведеного каналу масової комунікації тощо) і якісні (ментальні зміни: збагачення знань, поглиблення розуміння, підйом емоцій, зміна в характері ідентифікації, поведінки, інтересів, суспільних смаків, поглядів, ціннісних орієнтацій тощо). Відповідність між очікуваним і реальним результатами є критерієм виокремлення очікуваних і неочікуваних ефектів. Найнебезпечнішим є ефект бумеранга — протилежний до запланованого. соціального ефекту може сприяти досягненню ефективності і навпаки.