Жартівливі пісні. Український фольклор. Конспекти лекцій
Гумор — одна з типових рис українців. Яскравими народними веселощами, сердечною теплотою, оптимізмом іскриться дивовижний світ жартівливих пісень.
Жартівливі пісні — фольклорні пісенні твори гумористичного або сатиричного змісту.
Стосуються вони найрізноманітніших сфер життя народу, вад людини і суспільства. Найпоширеніші об’єкти висміювання — чоловік-п’яниця, сварлива жінка, розпусний дяк, легковажна дівчина, кум-залицяльник, жінка-багачка, ледачий парубок.
Засоби і прийоми творення характерів у жартівливих піснях розмаїті, як і тематика. Для увиразнення художнього зображення найчастіше використовують антитезу, зіставлення, самовикриття, саморекламу, гіперболу, літоту, нанизування однотипних деталей тощо. Часто в них органічно поєднано різні прийоми зображення персонажа, що дає змогу вичерпно зрозуміти його характер, створити смішні викривальні ситуації.
Структура жартівливих пісень різноманітна. Найпоширеніші форми викладу змісту — діалогічна, монологічна, описова і комбінована (поєднання діалогу з описом).
Жартівливі пісні використовували у своїй творчості І. Котляревський, Т. Шевченко, Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, М. Кропивницький, І. Франко, М. Гоголь, І. Нечуй-Левицький, Остап Вишня та ін.
Жартівливі пісні. Український фольклор. Конспекти лекцій
Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій