1. Аналіз твору Джона Фаулза «Колекціонер»
2. Аналіз твору Джона Фаулза «Маг»
3. Аналіз твору Джона Фаулза «Подруга французького лейтенанта»
4. Література Великої Британії ХХ ст.
5. Зарубіжна література ХХ ст. Загальний огляд
Джон Фаулз (1926—2005)
Світогляд Дж. Фаулза сформували гнітюча атмосфера провінційного містечка, в якому він провів свої дитячі роки, та філософія екзистенціалізму, з якою ознайомився, навчаючись в Оксфордському університеті.
Він довго «стояв на порозі» літератури — не наважувався запропонувати видавцям власні твори, а коли видав «Колекціонера» (1963), відразу став знаменитим. Коло його тем досить широке, проте найактуальнішими для себе та суспільства ХХ ст. він вважає проблему «межі між Небагатьма та Масою», яка проходить не між людьми, а всередині кожного, бунт проти авторитету умовностей, виняткової залежності особистості від нав’язаних суспільством образів, проти влади випадку, який нищить людське в людині або, навпаки, відроджує особистість до нового життя…
Джон Фаулз. Основні твори. Біографія і творчий шлях.
Народився Дж. Фаулз 31 березня 1926 року в англійському містечку Лей-он-Сі (графство Ессекс). Згадуючи дитячі роки, він завжди наголошував, що беззаперечний авторитет майнових, станових та суспільних умовностей, які панували в Лей-он-Сі, викликали у нього рішучий протест. Відтоді він намагався уникати повсюдної влади суспільної думки.
Фаулз розпочинав свою вищу освіту в університеті Единбургу, однак Друга світова війна перервала його навчання. Два роки він служив в армії, навіть отримав звання лейтенанта, хоч у бойових діях участі не брав.
Чотири роки Дж. Фаулз вивчав в Оксфордському університеті літературу та філософію. Особливо близькою йому була теорія буття французьких екзистенціалістів: вона відповідала його поглядам на розвиток суспільства та особистості. Здобувши диплом викладача французької літератури, працював спочатку у Франції (університет Пуатьє), потім у Греції (коледж на острові Спетсаї) та Англії (коледж св. Горика в Лондоні). Тоді (між 1952—1960 рр.) пише кілька романів, які не наважується запропонувати видавцям. Ці твори він неодноразово переписує, вважаючи затягнутими та неоформленими.
1960 р. Фаулз за місяць написав роман «Колекціонер», який два роки доопрацьовував. У 1963 р. його було опубліковано, що принесло автору гучний успіх. Він остаточно кидає викладання і вирішує стати письменником.
Наступного року виходить друком книга філософських роздумів «Аристос», як зазначив сам автор, «уперше опублікована всупереч порадам майже усіх, хто її читав». Підзаголовок твору теж досить промовистий — «Автопортрет в ідеях». Дж. Фаулз у цій книзі розмірковує про природу і мистецтво, свободу особистості та її залежність від громадської думки. Письменник веде розмову про справжнє призначення людини — «самому стати магом», тобто «усвідомити обмеженість власної свободи, усвідомити власну ізоляцію, усвідомити цю відповідальність і вивчити свої особистісні здібності, а згодом за їх допомогою зробити ціле людянішим».
Висловлені в «Аристосі» ідеї певною мірою виявляються в усіх його творах на різних рівнях їх ідейно-художньої будови.
Роман «Маг» (1965, перероблений варіант — 1977) став культовим у США. Виходять його численні літературні переробки, деякі сюжетні повороти використали навіть кінематографісти: в 1997 р. студія «Поліграм фільмз» випустила кінострічку із М. Дугласом у головній ролі, деякі епізоди якої відтворювали описані у романі сцени.
У 1968 р. Дж. Фаулз переїздить у портове містечко Лайм-Риджерс в англійському графстві Корсет. Тут він написав роман «Подруга французького лейтенанта» (1969), який зажив ще більшої популярності — комерційної і читацької: його перекладено багатьма мовами, нагороджено кількома літературними преміями, екранізовано у Голлівуді (1981).
Згодом з-під пера письменника виходять поетична збірка (1973), збірка оповідань «Башта із чорного дерева» (1974), напівавтобіографічний роман «Даніель Мартін» (1977), романи «Мантиса» (1982), «Черв’як» (1985), збірка есе «Червоточини» (1988), «Кротові нори» (2000) тощо.
Помер Дж. Фаулз 5 листопада 2005 року в м. Дорсеті.
Літературна творчість Джона Фаулза
Самобутність творчого доробку Дж. Фаулза майже відразу привернула увагу критиків, літературознавців та пересічних читачів. Постмодерний дискурс його творів невіддільний від екзистенційної філософії, спроб осмислити шляхи становлення особистості (як зазначає критика, ідеї «сартрівського проекту»). Оригінальність його творчого методу зумовлена особливостями літератури ХХ ст., коли художній простір прозового тексту безмежно розширюється та поглиблюється, набуваючи ознак не стільки універсальності, скільки непевності, багатозначності. Кожне слово викликає у читача безліч асоціацій, примушує повертатися до прочитаного, у письменника виникає «необхідність орієнтуватися не стільки на «друга серед покоління», скільки на «читача серед нащадків»» (Є. Баратинський).
Переважно твори Фаулза — це полілог, довірлива розмова між автором, читачем, текстами попередніх авторів, авторськими ідеями. У «Кротових норах» він намагається пояснити особливості романного мислення у ХХ та ХХІ ст., стверджуючи, що автор є повноправним героєм роману, «просто ще одним персонажем, хоча й іншого ґатунку, ніж вигадані мої герої». Тому «найважче для письменника — обрати правильний “голос” для свого матеріалу; під “голосом” я маю на увазі цілісне враження про “творця” тексту, який ти створюєш сам».
Його творам властива надзвичайна поетичність, поєднана із реалістичністю, майже жорстокістю, у змалюванні життя. Психологічність Фаулз доповнює ґрунтовними філософськими узагальненнями. Жанрові експерименти — ще одна ознака його прози, як і численні стилізації.
Для Дж. Фаулза читацька уява, як і обізнаність читача із світовою класикою, є неодмінною умовою взаєморозуміння, взаємозближення та взаємоосягнення найпростіших істин про людське буття. Адже всі його твори — один великий роман про екзистенцію особистості у ХХ ст., коли реальність розпадається на уламки, багатоваріантність, що є прикметною ознакою сучасного мислення, а людина живе у світі, де, за словами письменника, «й усередині, й зовні перед нею відкривається жахлива перспектива».
Джон Фаулз. Основні твори. Біографія і творчий шлях.