Закон соціальний — об’єктивний стійкий і повторюваний причинний зв’язок між соціальними явищами, процесами, сторонами громадського життя, що виникає, виявляється і реалізується завдяки масовій діяльності і через діяльність людей. Виокремлюють такі характерні ознаки соціального закону: розкриття людської діяльності і характеру системи суспільних відносин; статистична природа, зумовлена вірогідним характером прояву соціальної причинності; функція стабілізації соціального організму, забезпечення його цілісності; вираження такої форми соціальної залежності, за якої будь-який наступний стан масового явища визначається попереднім не однозначно, а лише з деякою ймовірністю; повторюваність його як зв’язку за сталих і змінних соціальних умов. У суспільстві діють соціальні закони загальні, специфічні (особливі), приватні, основні і неосновні, що виражають причинні й функціональні залежності, закони розвитку й функціонування та ін. Люди не можуть скасувати дію соціального закону за існування відповідних умов для його виникнення, а лише використовують її у своїх інтересах.