Закон циркуляції еліт — закон, який передбачає постійний перехід від низів до еліти і з еліти до низів (вертикальну циркуляцію) і постійну зміну еліт. Закон сформульований В.-Ф. Парето, який для його обґрунтування використав теорію резидуїв (внутрішні біологічні імпульси, що визначають соціальну поведінку людини) і деривацій (переконання, вірування, теорії). Вертикальний напрям циркуляції еліт характеризує стиль їх панування. Парето використовував поділ правителів на «левів» та «лисиць», запропонований Н. Макіавеллі: резидуї 1 класу (інстинкт комбінування) зорієнтовані на хитрість і оману («лисиці»); резидуї 2 класу (постійність) — на силу і порядок («леви»). Вони відповідають двом стратегіям здійснення влади: шляхом взаємодії і компромісів або шляхом насильства. Стратегії (типи управління) діють циклічно, у міру послаблення резидуїв та їхніх носіїв. Якщо правляча еліта не вживає заходів проти деградації, радикалізації і корупції (для «лисиць»), консерватизму (для «левів»), рекрутування свіжих сил із нижчих страт (кооптація), здатних зберегти необхідні якості, а отже, підтримати необхідний баланс резидуїв, то може вибухнути революція, внаслідок якої буде оновлено правлячу еліту. У політиці (військово-політичний цикл) діють сильні правителі («леви») і хитрі адміністратори («лисиці»). Правління «левів» призводить до війн, правляча еліта насичена резидуями постійності агрегатів (піднесення резидуїв 2 класу; домінують лояльність, патріотизм тощо). За політичної стабільності «лисиці» (адміністратори) поступово вливаються в правлячу еліту, позбавляючи влади «левів». Відтак ситуація повторюється, але зі зміною ролей: спад 1 класу резидуїв, консервативний заколот «левів», які позбавляють «лисиць» влади силовим методом, що свідчить про піднесення до 2 класу резидуїв. Цикл розпочинається знову. У сфері економіки (індустріальний цикл) діють рантьє — вкладники і спекулянти — підприємці. Домінуючи у першій фазі циклу, рантьє (2 клас резидуїв) орієнтуються на надійну власність, мінімізацію ризиків, накопичення, стабільний дохід, що призводить до стагнації економіки і подальшого її спаду. За таких умов необхідні масштабні зміни, на передній план виходять спекулянти (1 клас резидуїв). Згодом ризикова діяльність спекулянтів спричинює «перегрів» економіки, наростання нестабільності на ринках, хаос, що провокує консервативний заколот рантьє. Цикл розпочинається знову.
Горизонтальний напрям циркуляції еліт характеризує історичний процес. На думку Парето, історія — «це не що інше, як кладовище еліт». Допускаючи у свої лави нових членів, правлячі класи збільшують можливості зберегти панівне становище. У разі їх опору оновленню своєї структури створюються сприятливі умови для докорінних змін у державному управлінні, що призводить до революцій, головним результатом яких є поява нової еліти з деякими елементами старого правлячого класу. Парето вважає, що помірна інтеграція в правлячий клас представників з нижчих верств суспільства є найкращим способом запобігання революційним потрясінням. Проаналізувавши суспільні зміни, він визначив особливості централізованої і децентралізованої влади. За спостереженнями вченого, централізований режим застосовує і силу, і кооптацію, децентралізований — кооптацію. Чим централізованіший режим, тим частіше він застосовує силу. За такого режиму надто великою є небезпека культу особи, тому прискорення циркуляції еліт можливе не лише завдяки революціям, а й завдяки стимулюванню структурних змін, тобто реформ.