Замовляння «Там на горі тури орали…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій
Замовляння «Там на горі тури орали» належить до лікувальних, ним користувалися для зупинення кровотечі. Текст містить опис, у якому відсутній причинно-наслідковий сюжет: ніщо не є ні причиною, ні наслідком, хоча усе взаємопов’язане між собою. Звідси — ланцюжкова, кумулятивна структура тексту. Характерною ознакою такої будови є нанизування один на одного все нових і нових образів чи епізодів:
Там на горі тури орали, красну рожу сіяли;
красна рожа не зійшла; там стояла дівка;
коло синього моря безребра овечка стояла;
край червоного моря червоний камінь лежить.
Де сонце ходить, там кров знімається;
де сонце заходить, там кров запікається.
Виникає бажання знайти логіку в поєднанні тура з рожею, овечки — з синім морем і т. д., з’ясувати, який зв’язок із кров’ю мають усі ці образи. Можливо, розумінню цього сприятиме проникнення в особливості просторової організації та смисл символів кожного з них.
У текстах українських оберегових замовлянь є три просторові рівні — простір свій (людський), чужий вищий (позитивний) і чужий нижчий (негативний). Просторова організація аналізованого тексту не викликає жодних сумнівів: перед читачами детальний опис складного (двочленного: «там на горі» і «коло синього моря») чужого вищого і позитивного за ставленням до людини простору. Просторова організація чужого світу описана на основі виокремлення кількох його визначальних складників. Як і в людському світі, в чужому є чітко позначений сакральний центр: «гора» і «червоний камінь». Зображений чужий світ — це верхнє, позитивне щодо світу людини царство, де живуть доброчинні надприродні сили, до яких і звернено замовляння, що виконує роль вербального оберегу під час зупинки кровотечі у хворого.
Символічне значення мають також образи тура й овечки, які ніби стоять в одному смисловому ряду. Тур належить до верховних звірів язичницького анімалістичного пантеону. Він царює поміж іще не одомашненою рогатою худобою, має велику магічну силу. Це є доказом того, що замовляння виникло тоді, коли мисливство було основним заняттям наших предків. Магічними властивостями наділена й овечка, на що виразно вказує наявність особливої ознаки неповноти — «безребра». Тур перебуває «там на горі», овечка — «коло синього моря». Гора і море символізують не просто місце дії, а той «неможливий простір», у якому людина не може існувати. Вона — тут, а вони — там. Звідти магічні тварини і впливають на людину та її фізичне самопочуття.
Важко пояснити наявність у «неможливому просторі» («там») дівчини. Ймовірно, розгадка криється у культі предків-скотарів, які поклонялися богу Туру. За легендами, він мав десять рогів, на одному з яких був золотий терем, а в ньому — чарівна діва. Можливо, аналізоване замовляння дійшло до теперішніх днів в уламковій формі, тим більше, що кумулятивна структура тексту давала змогу легко скорочувати його.
Епітет «синє» — постійний у словосполученні «синє море»; епітет «червоний» використовують у замовляннях від кровотечі. Червоний — один із чотирьох священних кольорів (також — золотий, білий і чорний). Він нерідко характеризує ті самі об’єкти, що й білий, золотий: червоне море, червоний камінь. З ним пов’язана і рожа — цариця в архаїчній символіці, яка має велику магічну силу. Її висівають верховні звірі — тури.
Найпрозорішою видається символіка останнього речення, будова якого ґрунтується на принципі «за аналогією»: «Де сонце ходить, там кров знімається; де сонце заходить, там кров запікається». Сонце фігурує тут в одній зі своїх іпостасей — жар. Воно зупиняє, «запікає» кров на ранах. З міфологічного погляду зв’язок життєдайного сонця і крові цілком логічний.
Замовляння «Там на горі тури орали…». Повний текст
Там на горі тури орали, красну рожу сіяли;
красна рожа не зійшла; там стояла дівка;
коло синього моря безребра овечка стояла;
край червоного моря червоний камінь лежить.
Де сонце ходить, там кров знімається;
де сонце заходить, там кров запікається.
Замовляння «Там на горі тури орали…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій
Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій