Замовляння. Український фольклор. Конспекти лекцій
Особливість найпотаємнішого пласта народного словесного мистецтва (замовлянь) зумовлена замкненістю побутування і небажанням носіїв цих специфічних словесних формул без потреби розголошувати їх.
Замовляння (заговори, заклинання, закликання) — словесні формули, які нібито мають магічну, чудодійну силу і супроводжують магічні дії.
Первинною основою заговорів були магічні обряди і дії, супроводжувані словесними текстами, які пізніше перебрали основний акцент на себе.
Корпус текстів відомих замовлянь — це своєрідний требник (богослужбова книга) з давніми язичницькими молитвами, що дійшли до сьогодення досить пошкодженими, зберігши, однак, чимало ознак, елементів архаїчної доби: зверненість до світу духів, тотемних тварин, природних стихій; поглинутість усього «людського» природним, космічним; особливу увагу до найбільш значущого і могутнього — мертвих (духи предків постійно впливають на світ живих), жінок (вони дають нове життя, продовжують рід), тварин (забезпечують існування людини); нічний час виконання; особливу синтаксичну будову й алогізм; діалогічність (діалог між людиною і світом); відсутність «богошанування».
Виникла українська словесна магія в ті часи, коли людина щиро вірила в чудодійну здатність слова творити те, що ним сказано. На думку Ф. Колесси, замовляння — це формула побажання, наділена непереможною магічною силою, перед якою ніщо не може встояти. Вимовити вголос — означало негайно вбити чи воскресити, запалити пристрасть чи відвернути її навіки, випросити у вищих сил здоров’я чи наслати невиліковну недугу. Цим зумовлений зміст замовлянь, серед яких розрізняють кілька тематичних груп: господарські, лікувальні, родинно-побутові, соціально-громадські замовляння.
Генетичний зв’язок з давніми замовляннями зберігають сучасні форми привітання (доброго дня, доброго здоров’я), побажання (на здоров’я), прощання (на все добре, бувайте здорові) і прокльони (своєрідні заклинальні формули негативного змісту).
За час побутування в замовляннях виробились яскраві словесні формули, своєрідна образна система, специфічні поетика і ритміка. Структура багатьох з них нагадує кумулятивні казки, що характеризуються багаторазовим повторенням певних елементів. Загальна схема окремих заклинань — це перелік нових і нових епізодів, які зіставляються, нанизуючись один на одного. Замовляльні рецитації поєднуються між собою на основі риторичної рими (аналогічного укладу слів у паралельних рядках), тому одні магічні формули можуть розширюватися, інші — скорочуватися, а то й поєднуватися між собою. Замовляння невеликі за обсягом, легко запам’ятовуються і передаються молодим від знавців похилого віку. Можна простежити у замовляннях чимало апокрифічних і книжних мотивів, християнських елементів і молитов, що, на думку віщунів і знахарок, додавало їм сили. Однак християнство вважає ці тексти плодом «нечистого», а осіб, які цим займалися, раніше піддавали осуду і гонінням. Нерідко до замовлянь вдаються і різноманітні псевдоцілителі, зловживаючи довірою людини, яка прагне досягнути конкретної мети. Про такі явища йдеться в багатьох художніх творах («Знахар», «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка, «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького та ін.).
Замовляння. Український фольклор. Конспекти лекцій
Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій