Земля — планета земної групи Сонячної системи. Соціологія розглядає Землю як місце формування та розвитку людства. Поверхня Землі складається з унікальних природних комплексів, які після освоєння певними групами людей перетворюються на культурні ландшафти, що несуть вже й соціальну інформацію. Через їх формування поверхня планети стає елементом простору суспільства, який складається з власне соціального та освоєного географічного просторів. З’ясування унікальності Землі як місця формування та розвитку людства примушує осмислювати ставлення людей до неї через етико-соціологічну категорію блага.
Ще у засновника соціології О. Конта це знайшло відображення в ідеї «великого фетиша». Екологічний імператив сучасності, необхідність переходу до сталого розвитку примушують по-новому формулювати максими моральної поведінки людей стосовно своєї планети. Сучасні глобальні проблеми дали змогу людству відчути себе єдиною, хоч і досить аморфною, спільнотою. Зростанню відчуття єдності сприяє освоєння космосу.