Зюскінд Патрік (нар. 1949 р.) — німецький письменник, представник постмодерністської літератури.
Основні твори: «Контрабас» (1980), «Запахи» («Парфумер» — 1985), «Голубка» (1987), «Історія пана Зоммера» (1991).
Народився в м. Амбах (Німеччина), здобув музичну освіту, студіював історію в Мюнхенському університеті. На життя заробляв по-різному: працював у танцювальному залі, займався тенісним тренуванням, працював сценаристом на телебаченні. У 1984 р. п’єса «Контрабас» успішно пройшла в театрі Мюнхена, її почали ставити в театрах Європи. Роман «Запахи» приносить авторові світове визнання. Його переклали 33-ма мовами світу. Майже десять років роман був у списках бестселерів. Головні персонажі творів Зюскінда — це антигерої, яких об’єднують окремі спільні риси: на їхньому життєвому шляху виникають труднощі, їм непросто спілкуватися з людьми, у них є певні відхилення в психіці або ж якась фізична вада. Здебільшого — це одинаки, які живуть у створеному ними світі.
У своїй творчості Зюскінд стоїть на позиціях екзистенціалізму, характерним для нього є осмислення одвічних питань буття особистості. Однією з провідних тем його творчості є мистецтво і митець у світі. Автор критично досліджує довкілля, прагне оцінити світ через осягнення досконалості, віднайти певний абсолют: знання, аромат, спокій. Роман «Запахи» має підзаголовок «Історія одного вбивства». За жанром роман є і детективом, і легендою, і психологічною драмою. Головний персонаж — Батіст Гренуй — ріс у нелюбові й зневазі. Його ім’я у перекладі означає «жаба». Він таким і є: холодним, бездушним. Він вбиває своїх жертв з розрахунку: щоб вижити, щоб домогтися морального задоволення. На перший план у романі виступає проблема особистості і натовпу. За допомогою винайденого ним запаху парфумів він маніпулює натовпом, який і знищує свого кумира.