Й. В. Гете. Життєвий і творчий шлях. Сторінками біографії . Хронологічна таблиця
28 серпня 1749 р. У Франкфурті-на-Майні народився Йоганн Вольфганг Гете.
1765 р. Протягом трьох років Гете навчався у Лейпцизькому університеті на факультеті права, перервав навчання через хворобу і поновив його двома роками пізніше (1770), у Страсбурзькому університеті. Під час навчання на факультеті права брав уроки живопису, відвідував лекції з медицини, зокрема з хірургії.
1768-1771 pp. Захоплення молодого Гете змінюються одне за одним. Натурфілософія, містика, хімічні дослідження поступово витісняються захопленням фольклором. Виходить друком збірка «Нові пісні» з 20 віршами Гете, згодом покладеними на музику. Гете пише п’єсу «Гец фон Берліхінген», статтю «Про німецьку архітектуру», промову до Шекспірівських свят, у нього виникає задум «Фауста». Він отримує диплом доктора права, стає членом колегії адвокатів; знайомиться з І. Г. Гердером, ідеологом літературного руху «Буря й натиск», бере участь у цьому русі.
1772 р. Гете проходить стажування у Вецларському вищому апеляційному імператорському суді.
1773 р. Створено драматичні уривки «Прометей», «Магомет», фарси і маленькі п’єси, другу редакцію п’єси «Гец фон Берліхінген».
1774 р. Виходить друком роман «Страждання молодого Вертера», який приносить Гете світову славу.
1775 р. Гете починає працювати над «Пра-Фаустом». Першу частину трагедії закінчено 1806, другу — 1831 року.
1776 р. Гете розпочинає кар’єру державного службовця у Веймарському герцогстві, в коло його інтересів входять геологія та мінералогія.
1777 р. Гете починає працювати над романом «Літа науки Вільгельма Майстера», остаточний варіант якого закінчує 1796 року. Пише ліричні вірші, під час подорожі Гарцем здійснює сходження на вершину Брокен, де, за народною легендою, збирається на шабаш нечиста сила.
1779 р. Таємний радник Гете очолює військову колегію у Веймарському герцогстві. Пише п’єсу «Іфігенія в Тавриді» і сам виконує роль Ореста.
1782 p. Письменник створює баладу «Вільшаний король»; йому надано дворянство.
1784 р. Гете відкриває міжщелепну кістку в людини.
1786-1788 pp. Гете таємно залишає Веймар і подорожує Італією; захоплюється живописом і ботанікою, створює теорію метаморфоз рослинного світу, яка була оприлюднена 1790 року, видає збірку ліричних творів «Римські елегії». Повернувшися з Італії, письменник відмовляється від державних посад. У цей кризовий для нього час він знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Христіаною Вульпіус (вінчання відбулося 1806 року) і майбутнім другом Йоганном Фрідріхом Шиллером.
1790-1791 pp. Гете грунтовно займається природничими науками, вивчає оптику, ботаніку, анатомію, поновлює державну службу на посаді міністра культури і директора придворного театру, публікує наукову працю «Учення про колір», статті з оптики, сатиричну п’єсу «Великий Кофта».
1794 р. Нова зустріч із Шиллером і початок творчої дружби між ними. Поява сатиричної поеми «Рейнеке-Лис».
1798 р. Починає виходити журнал Гете «Пропілеї».
1803 р. Гете очолює бібліотеку і факультет природничих наук у енському університеті.
1809-1814 pp. Письменник пише автобіографію «Поезія і дійсність».
1814 р. Гете починає працювати над збіркою ліричних творів «Західно-східний диван», яку завершує 1819 року. Джерелом натхнення для нього стала зустріч із Маріанною фон Віллемер.
1815 р. Гете обіймає посаду прем’єр-міністра у Великому герцогстві Веймарському.
1815-1830 pp. Останні 15 років життя Гете заповнені літературною працею (завершує «Італійські подорожі», видає роман «Роки мандрів Вільгельма Майстера» (1824), завершує другу частину цього роману (1827); пише ліричні вірші), відзначені втратою друзів та членів родини.
1831 р. Письменник завершує «Фауста», над яким працював майже 60 років.
22 березня 1832 р. Йоганн Вольфганг Гете помер.