Казка «Коза-Дереза». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій
Сюжет казки «Коза-Дереза» починається невеликою експозицією: «Був собі дід та баба, і у їх було дві дочки: одна Горпинка, а друга Кулинка». Такий зачин характерний для фантастичних і соціально-побутових казок. Поступово експозиція, представлена одним складним реченням, переходить у зав’язку, де повідомляється про купівлю кіз. Далі однолінійно розгортаються основні події. Спочатку дід купив кіз, тоді по черзі послав доньок і бабу пасти їх. Зрештою змушений був прогнати їх від себе, бо кози, повертаючись з пасовиська додому, щоразу залишалися незадоволеними.
Згодом події переносяться в ліс, куди втекла від дідового гніву Коза. Конфлікт подальшої розповіді ґрунтується на взаєминах між Козою та Зайцем. Кожен з них захищає власні інтереси. Основні риси персонажів можна характеризувати на основі аналізу їхніх вчинків. Живучи в селянському господарстві, Коза-Дереза постійно проявляла невдоволення, а значить, була вередливою, самовпевненою, улесливою, брехливою. Опинившись у лісі, вона зухвало зайняла хатинку Зайця і не мала наміру поступатися ні перед ним, ні перед іншими звірами. Коза-Дереза не боїться ні Вовка, ні Лисички, відступає тільки перед сміливцем Раком. Характери цих персонажів теж розкриваються в дії. Якщо в інших казках Вовк злий і самовпевнений, то тут він боягуз — злякався свійської тварини. А Лисичка, котра вміло знаходить вихід з будь-яких ситуацій у багатьох казках, у цій теж відступає. І тільки маленький Рак виявляє щире співчуття до Зайця, приходить йому на допомогу, боронить від нахабної Кози-Дерези. Звірі у казці поводяться, як люди. Так викрито вади одних і піднесено чесноти інших. Тому ця казка належить до повчально-розважальних.
Казці «Коза-Дереза» притаманна композиційна ритмічність, яка виникає завдяки повторам окремих сцен, підвищуючи художню цінність тексту, надаючи йому додаткового емоційного забарвлення. Так, дід щоразу зустрічав своїх кіз на воротах і запитував, чи задоволені вони: «Кози мої милі, кози мої любі, чи ви пили, чи ви їли?». І, тричі отримавши негативну відповідь, проганяв від себе когось із родини.
Особливу роль у ритмічно-організаційній структурі казки відіграють пісні-сигнали. На запитання господаря, чи вони нагодовані й напоєні, кози відповідають: «Ні, дідусю, і не пили, і не їли; тільки як бігли через місточок, ухватили кленовий листочок, бігли через гребельку, ухватили води крапельку». Щоб налякати звірів, котрі турбують її, Коза-Дереза співає свою грізну пісню: «Я Коза-Дереза, півбока луплена, за три копи куплена; тупу, тупу ногами, сколю тебе рогами і ніжками затопчу, хвостиком замету». Мова таких пісень-сигналів, як правило, римована. Помітна рима в назві казки, окремих реченнях («А дід став на воротях у червоних чоботях да й питає…») і кінцівці («…а Заєць з Раком стали умісті жить да поживать да добра наживать»). Римована кінцівка підсилює значущість наявних у творі повчань.
Казка «Коза-Дереза». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій
Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій