Казка, Що таке Казка?
Казка — давній за походженням і популярний у народі епічний жанр фольклору: переважно прозове оповідання з усталеною композицією (зачин, кінцівка, повтори — часто триразові) про вигадані та фантастичні пригоди героїв. У казках широко використовуються пісні, приказки й прислів’я, загадки й замовляння. Від інших видів художнього епосу казка відрізняється тим, що казкар розказує її, а слухачі сприймають передусім як поетичний вимисел, гру фантазії. Казки захоплюють глибоким змістом, демократичною спрямованістю, цікавим сюжетом, багатством вимислу, сильним пригодницьким елементом, яскравістю образів і дотепністю висловів. Вони відбивають уяву народу про щастя, його високі моральні та естетичні ідеали, любов до прекрасного і героїчного, його віру в добро і правду. Казки дають багатий матеріал для пізнання мрій, бажань і сподівань простих людей, їх намагань підкорити стихійні сили природи, здобути перемогу над ворогами, над хворобами, над соціальною несправедливістю.
Казки поділяються на казки про тварин, героїчно-фантастичні й побутові. У казках про тварин вчинки звірів уподібнюються людським. Героїчно-фантастичні казки були пов’язані з міфами і мали магічне значення, яке з часом утратилося. Побутові казки відрізняються соціальним спрямуванням. Часто в казках цього циклу виступають персоніфіковані образи Долі, Горя, Щастя, Правди і Кривди. Кращі збірники казок різних народів увійшли до скарбниці світової літератури. Серед таких — збірники казок «Тисяча й одна ніч», індійська «Панчатантра», німецькі казки, зібрані братами В. і Я. Грімм, збірник російських казок, укладений Афанасьєвим. Казки постійно привертають увагу письменників, які використовують казкові образи, теми й сюжети, створюючи літературні казки. Широко відомі твори зарубіжних казкарів Г.К. Андерсена, Ш. Перро, Е. Гофмана, віршовані казки О. С. Пушкіна, «Горбоконик» П. Єршова, сатиричні казки М. Салтикова-Щедріна, «Лис Микита» І. Франка та ін.