Календарно-обрядова поезія. Український фольклор. Конспекти лекцій
Найдавніші українські народні пісні — календарно-обрядові — тісно пов’язані з аграрним календарем. Створені вони в язичницькі часи, коли людина вірила у свою духовну єдність з Космосом. Щоб вплинути на грізну природу, умилостивити її, вона вдавалася до магічних дій-обрядів, супроводжуючи їх танцями, іграми, замовляннями і піснями. Зашифрувавши у пісні магічні слова, люди беззастережно вірили в їх могутність, як і в могутність природи. Із часом ця віра почала втрачатись, але залишилися любов і повага до поетичного слова, в т. ч. до обрядових пісень, які створюють урочистий, святковий, радісний настрій, приносять естетичну насолоду.
Календарно-обрядова поезія — цикл фольклорних творів, зміст і виконання яких пов’язані з народним обрядовим календарем.
Виконували календарно-обрядові пісні колективно в хороводах та іграх, які поєднували слово, мелодію, танцювальні рухи, драматичну дію, створюючи художню цілісність.
Цикли календарно-обрядової поезії українців пов’язані з певним періодом року (колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, русальні пісні) та відповідною трудовою діяльністю (косарські, гребовицькі, обжинкові пісні тощо).
Календарно-обрядова поезія. Український фольклор. Конспекти лекцій
Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій