Кальдерон Педро (1600—1681) — іспанський драматург.
Відомі твори: «Кохання, честь і влада» (1623), «Життя є сон» (1636), «Лікар своєї честі» (1635), «Звір, блискавка і камінь» (1635).
Педро Кальдерон де ла Барка Енао де ла Барреда-і-Ріаньо народився в Мадриді (Іспанія), де й отримав ґрунтовну освіту. У Саламанському університеті вивчав право, але юристом не став. Його захопив театр. Першу його п’єсу («Кохання, честь і влада») було поставлено на королівській сцені. Кальдерон написав 120 комедій, більшість з яких мають ознаки трагедії, створив 80 п’єс у жанрі «ауто сакраменталь» («священнодійство») та багато інтермедій. П’єси Кальдерона позначені авторською індивідуальністю. Використовуючи готові літературні сюжети, він вибудовує власну композицію, вводить нові яскраві монологи й діалоги. Провідна тема творчості Кальдерона — тема честі.
Митець твердить, що право на щастя має кожна людина, але, прагнучи благ, не слід забувати про голос совісті. Кожен сам має дбати про власну честь — така основна ідея кальдеронівських драм честі. У драмі «Життя є сон» автор наголошує, що межа між сном і дійсністю, між високим і низьким, між моральним і аморальним умовна, її не завжди можна розрізнити. Створюючи драми, Кальдерон орієнтувався на королівську сцену (був придворним капеланом). За наказом короля Філіппа IV у мадридському парку було споруджено театр з найсучаснішою технікою і декораціями, музика до спектаклів створювалася найкращими композиторами. Для однієї з п’єс Кальдерона сцена була обладнана на острові, а глядачі споглядали дійство з човнів. Кальдерон був не тільки драматургом, але й священиком — духовний сан він прийняв 1651 р. Незадовго до смерті він написав заповіт, в якому, крім іншого, детально розписав ритуал свого поховання, яке мало бути схожим на урочистий спектакль.