Категорія. Що таке категорія?

Категорія. Що таке категорія?

Категорія (грец. katеgoria — обвинувачення, ознака) — загальне фундаментальне поняття, що відображає найістотніші закономірні зв’язки і відношення об’єктивної дійсності і пізнання. Вчення про категорію започаткували Платон і Арістотель. Якщо в ранній грецькій філософії, коли буття і мислення ще розрізнялися мало, категорії виступали як основні елементи матерії (земля, вода, повітря, вогонь), то з виникненням інтересу до проблеми свідомості й пізнання, розуму і науки категорії набувають логічності і формулюються як узагальнені, абстрактні поняття. Платон їх виділяв п’ять: суще, рух, спокій, тотожність і розбіжність, а Арістотель — десять, які звів до трьох основних: сутності, стану і відношення. У їхній інтерпретації категорії є схемами суджень і умовиводів: те, що висловлюється про суще, підпадає під певну К. Принципово новий етап у розвитку вчення про категорію започаткував І. Кант. категорія, за Кантом, — умова можливості синтезу, те, що формує, конституює досвід. Вони існують апріорі, передують будь-якому досвіду, виражають логічні функції всіх можливих суджень. Відповідно до видів суджень Кант виокремлює чотири види категорії: категорія кількості (єдність, безліч, загальність); категорія якості (реальність, заперечення, обмеження); категорія відношення (належність, причинність, спілкування); категорія модальності (можливість, існування, необхідність). У післякантівській філософії предметом дослідження стали ідеї розуму, форми умовиводів, взаємовідношення яких виражається принципами тотожності, суперечностей і зняття їх у синтезі. При цьому категорію трактували поза зв’язком зі структурою мови, як щось існуюче саме по собі, яке реалізується в природі і людському дусі. Ф. Шеллінг, виходячи з тотожності суб’єкта та об’єкта, розглядав розвиток двох видів категорії — категорія природи, які пов’язані з визначенням об’єктивності і розгортаються в натурфілософії, і категорія суб’єктивності, які пов’язані з актами свідомості й самосвідомості. Це стало початком диференціації К. відповідно до різних галузей наукового знання. Категорії поділяють на загальні, властиві усім наукам (сутність, стан, відношення, закономірності), і категорії суспільних (соціальних) наук (всесвіт, суспільство, цивілізація, культура тощо). Категорії соціології становлять певну систему, яка охоплює: 1) категорія загальності (всесвіт, суспільство, світ), які спрямовані на визначення універсальних і фундаментальних уявлень про світ, що можуть бути використані при осмисленні соціального буття. Така їх спрямованість сприяла появі різних соціальних теорій, зорієнтованих на гранично широкі узагальнення явищ навколишнього світу.

Ця тенденція спостерігається у працях глобалістів, транзитологів, геополітиків, теоретиків безпечного світу; 2) категорія якості (цивілізація, формація, культура, стійкий розвиток), які відображають ступінь і рівень освоєння світу, ефективність функціонування і забезпечення раціональної організації суспільного, групового та індивідуального життя. Без них неможливо здійснити порівняння «минуле — сьогодення», зіставлення типу «у них — у нас», з’ясувати, що і яким чином характеризує ступінь оптимальності розвитку соціальних груп, інститутів, організацій; 3) категорія об’єктивності (суспільні відносини, соціальний розвиток, соціальні процеси, явища, середовище), що конкретизують сутність і зміст тієї історичної епохи, в якій живе і діє людина. За допомогою цих категорій можливі аналіз та опис форм громадського життя, політичної влади тощо; 4) категорія суб’єктивності (свідомість, особистість, класи, страти), що характеризують активне, творче (або потенційно творче), зацікавлене начало в діяльності суспільства. Містять найзагальніші орієнтири, які вимагають у дослідницькій практиці операціоналізації. Дають лише орієнтований ефект; 5) категорія змін (управління, регулювання, соціалізація, модернізація, конфлікт), що характеризують механізм, спрямованість, способи і методи здійснення перетворень. Разом із такими універсаліями, як прогноз, передбачення, програмування, соціальний експеримент тощо, відображають участь у перетворенні навколишнього світу. Категорії соціальні виконують такі функції: трактують універсальні процеси і зміни, що відбуваються в соціумі з позицій соціології науки; інтегрують потоки інформації, централізують її, поєднують навколо корінних, принципових питань соціального життя; є своєрідною комунікацією, без якої неможливі спільна і доступна для порівняння творчість, розвиток наукового пізнання, його збагачення, удосконалення, поглиблення; разом з категоріями інших соціальних наук утворюють єдине поле значень, без якого неможлива еволюція соціальної думки. До обмежень, які накладає використання в соціології категорій соціальних належать: апріорність, декларативність; багатозначність, різне трактування не лише серед різних соціальних наук, а й всередині власне соціології різними школами і концепціями (існує понад 160 визначень культури, понад 200 визначень особистості); труднощі операціоналізації.

Категорія. Що таке категорія?

Комментарии закрыты.