Кафка Франц (1883—1924) — австрійський письменник-модерніст.
Автор творів: «Перевтілення» (1915), «Вирок» (1913), «Сільський лікар» (1919), «Художник голоду» (1924), «Процес» (вид. 1925), «Замок» (вид. 1926).
Художній світ Кафки і його біографія нерозривно пов’язані. Головною метою його творів стала проблема самотності, відчуження людини, яка нікому не потрібна в цьому світі. У цьому автор переконався на прикладі власного життя. «У мене немає інтересу до літератури, — писав Кафка, — література — це я сам». Відтворивши себе самого на сторінках художніх творів, Кафка віднайшов «больову точку людства», передбачив майбутні катастрофи, спричинені тоталітарними режимами. Його творчість містить ознаки різних стилів і напрямків: романтизму, реалізму, натуралізму, сюрреалізму, авангардизму. Життєві конфлікти є визначальними у творчості Кафки. Майбутній письменник народився в австрійській Празі в родині галантерейника. Батьки не розуміли сина, і з сестрами стосунки не склалися. «У своїй сім’ї я більше чужий, ніж найчужіший», — напише Кафка у «Щоденниках». Особливо складними були його стосунки з батьком, про що пізніше письменник напише в «Листі до батька» (1919). Авторитарність, сильна воля, моральний тиск батька пригнічували Кафку з раннього дитинства. Навчався Кафка в школі, гімназії, а згодом — у Празькому університеті. Роки навчання не змінили його песимістичних поглядів на життя. Між ним і однолітками завжди була «скляна стіна», про що писав його однокласник Еміль Утіц. Єдиним другом на все життя для нього став Макс Брод, університетський товариш від 1902 р. Саме його Кафка призначить перед смертю виконавцем свого заповіту і доручить спалити усі свої твори. Макс Брод не виконає розпорядження свого друга і зробить його ім’я відомим усьому світу. Проблема зі шлюбом також стала для Кафки непереборною. Жінки завжди прихильно ставилися до Франца, і він мріяв створити сім’ю. Були наречені, були навіть заручини, але на шлюб Кафка так і не зважився. Ще однією проблемою для письменника була його робота, яку він ненавидів. Після університету, здобувши ступінь доктора юридичних наук, Кафка служить 13 років у страхових компаніях, ретельно виконує обов’язки. Любить літературу, проте не вважає себе письменником. Він пише для себе і називає це заняття «боротьбою за самозбереження».
Герої творів Кафки такі ж беззахисні, самотні, розумні й водночас безпорадні, чим приречені на загибель. Так, у новелі «Вирок» розповідається про проблеми молодого комерсанта з власним батьком. Художній світ Кафки складний, трагічний, символічний. Герої його творів не можуть знайти вихід із життєвих ситуацій у жахливому, абсурдному, жорстокому світі. Стиль Кафки можна назвати аскетичним — без зайвих художніх засобів і емоційних збуджень. Французький філолог Р. Барт цей стиль характеризував, як «нульовий градус письма». Мова творів, за словами М. Брода, проста, холодна, затемнена, «а глибоко всередині не перестає горіти полум’я». Своєрідним символом власного життя і творчості Кафки може служити його повість «Перевтілення», в якій провідною є думка про безсилля «маленької людини» перед життям, про її приреченість на самотність і смерть.