Колискова пісня «Ходить сон по долині…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій
Початок пісні «Ходить сон по долині…» допомагає поринути у казковий світ, у якому панують ніжність, лагідність, спокій:
Ходить Сон по долині
В червоненькій жупанині.
Образ Сну пов’язаний з анімістичними уявленнями про істоту, яка заспокоює дитину і наганяє на неї особливий фізичний стан. За давніми віруваннями, це — добрий дух, який проникає в хату і допомагає заколисати маленьку дитину. Червона жупанина, очевидно, — вечірня зоря, долина — простір, звідки дитина недосяжна для Сну. Тож увечері, коли матері вкладають малят спати, вони прикликають на допомогу Сон:
Ходи, Соньку, в колисоньку,
Приспи мою дитиноньку.
Спокійне спання немовляти вважається доброю прикметою, тому й просили-замовляли:
Бодай спало, не плакало…
Бодай росло, не боліло.
Головонька і все тіло.
Отцю й матці на потіху,
Добрим людям на услугу.
Заколисуючи дитину на добрий сон, мати дбала про її фізичне і моральне здоров’я.
Колискова пісня «Ходить сон по долині…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій
Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій