Колискові пісні. Український фольклор. Конспекти лекцій
Окремий цикл дитячого фольклору становлять колискові пісні. Вони призначені тільки для дитини і мають одного виконавця — матір або іншого члена родини. Уже з перших днів життя, перших колискових людина вчиться розпізнавати звуки, ритм, серцем відчувати красу виспіваних найдорожчою людиною слів.
Колискові пісні (колисанки) — жанр народної лірики, специфічний зміст і форма якого функціонально зумовлені присиплянням дитини в колисці.
До основних функцій колискових пісень, за Н. Сивачук, належать практично-побутова, пізнавальна, емоційна, психотерапевтична, морально-етична, функція формування естетичного чуття.
За формою колисанки нагадують монологи з невеликою кількістю строф і довільним порядком римування. Здебільшого це — небагатослівні твори з поетичним образним світом, глибоким мелодійним звучанням. Колискові пісні покликані сприяти швидкому засинанню дитини, тому важливу роль у них виконують слова «люлі-люлі», «гойда-гойда», «баю-баю», асонансні групи «а-а-а», «е-е-е». Повторення слів і звуків, ритмічне гойдання колиски заспокійливо впливають на немовля, і воно швидко засинає.
Поетичні засоби колискових пісень зумовлені їх змістом та ритмомелодикою. Тут чимало риторичних звертань («дитинонько-лелітко», «мій синочку», «котику сіренький»), які дають змогу зосередити увагу на найважливішому, виявляють ставлення матері до дитини. Часті повтори окремих слів і рядків сприяють ритмічній організації тексту. Адресовано колискові пісні немовлятам, тому в них часто вживаними є дитяча лексика, зменшувально-пестливі слова, епітети, порівняння: «сонько», «дрімко», «дитинонька», «пелюшечка», «квіточка», «коточок сіренький», «хата тепленькая», «дитина маленькая», «червоненька жупанина», «рости чемненьке, таке, як татко», «як яблуко на яблуньці, так дитина в колисоньці» тощо. Іноді в монологах звучать побажання патріотичного змісту:
Рости ж, синку, в забаву,
Козачеству на славу,
Воріженькам в розправу.
Поряд з традиційними колисанками побутують також імпровізовані, тексти яких зафіксовані фольклористами. Функції колисанок можуть виконувати твори інших жанрів: родинно-побутові, суспільно-побутові ліричні пісні, балади тощо.
Фольклорні колисанки вплинули на появу літературних колискових пісень: «Ой люлі, люлі, моя дитино…» Т. Шевченка, «Над колискою» С. Руданського, «Колискова» В. Сосюри, «Колискова» М. Бажана, «Ой у кота-вуркота» В. Поліщука, «Перша колискова», «Скіфська колискова» М. Вінграновського та інші.
Колискові пісні. Український фольклор. Конспекти лекцій
Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій