Конфлікт міжнаціональний. Що таке конфлікт міжнаціональний?

Конфлікт міжнаціональний. Що таке конфлікт міжнаціональний?

Конфлікт міжнаціональний — протиборство між представниками націй з метою зміни наявних обмежень національних прав та соціально-політичної нерівності за ознакою національної належності. У окремих випадках міжнаціональний конфлікт має суб’єктивний характер у вигляді упередженого неприйняття представників іншої нації як носіїв соціокультурних відмінностей у побуті, традиціях, культурі. Основними факторами виникнення міжнаціонального конфлікту є: територіально-етнічний — національно-етнічні прагнення мати «свою» спільну територію; національно-культурний — діяльність щодо консолідації населення на основі однорідної матеріально-духовної культури (мова, побут, релігія, звичаї) і нехтування будь-якою іншою культурою. Національно-регіональний сепаратизм і радикальні форми національно-культурного самовизначення загострюють існуючі протистояння етносів та ініціюють нові прояви міжнаціонального конфлікту. Так, територіально-етнічний фактор виявляється за наявності компактних ареалів етнічного розселення, які не збігаються з адміністративно-політичними межами. З цієї причини у 34% випадків етнонаціональні домагання націлені на зміну кордонів, у т. ч. давніх (майже 4% — анексії періоду Другої світової війни, 26% — періоду до 1945, 11% — періоду до 1924, 5,5% — дореволюційного періоду). Поява нових національних держав (на пострадянському просторі) активізувала існуючі й ініціювала нові етнонаціональні домагання і конфлікти. До об’єктивних причин ескалації територіально-етнічних конфліктів належать історично сформоване етнічне різноманіття; декларативно реалізований національно-територіальний принцип державного устрою; недостатня структурованість відносин з «центром», відсутність чіткого визначення процесу регіоналізації; абсолютність адміністративних меж. Суб’єктивними причинами є: відчуженість і нетерпимість до представників іншої національності; боротьба політичних груп за встановлення і посилення своєї влади шляхом «розігрування» національної карти; штучна активізація національних настроїв з метою консолідації (дезінтеграцї) суспільства. Як правило, всі вони впливають на виникнення і розвиток міжнаціонального конфлікту комплексно. Регулювання К. м. включає комплексну взаємодію сторін і вимагає зустрічних зусиль усіх учасників конфлікту. Для цього вдаються до таких дій: створення сприятливих умов шляхом призупинення будь-яких форм дій, боротьби, що спрямовані проти іншої сторони; конструктивне висування й уточнення контрпретензій, основою якого є бажання сторін погодити позиції, виробити спільні програми і досягти компромісу. Двосторонньою демонстрацією конфліктуючими сторонами конструктивних дій можуть бути: відмова від монополії на владу; прагнення до демократизації (створення можливостей національного представництва) у всіх сферах громадського життя; апеляція до загальнолюдських цінностей; створення належного механізму контролю за дотриманням досягнутих домовленостей і перевірки ходу їх реалізації; взаємні поступки (компроміс) з предмету конфліктів.

Не виключені й однобічні поступки, задоволення всіх претензій протилежної сторони в результаті конструктивного діалогу через компенсацію (політичну, економічну тощо). Крайніми заходами, неприпустимими в сучасних умовах, є: проведення демаркації кордонів у зв’язку зі зміною адміністративного статусу; фізичне знищення об’єкта або суб’єкта конфлікту в національно-територіальних утвореннях. Для міжнаціонального конфлікту характерні довготривалість, латентність, тенденція до загострення, складність урегулювання.

Конфлікт міжнаціональний. Що таке конфлікт міжнаціональний?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *