Конфлікт сімейний. Що таке конфлікт сімейний?
Конфлікт сімейний — особливий стан відносин між членами сім’ї, породжений протиріччями її розвитку й функціонування як системи, що призводить до загострення суперечностей між її членами на основі розбіжності ідей, поглядів, інтересів, потреб, прагнень. Сімейні конфлікти поділяються на конфлікти між подружжям, батьками, дітьми та міжпоколінні конфлікти. Сімейний конфлікт як суперечка між членами сім’ї виникає з приводу виконання сім’єю притаманних їй функцій, психологічної структури сімейних відносин, визначення сімейних цілей і завдань розвитку на кожному етапі життєвого циклу сім’ї, системи сімейних цінностей і її відповідності індивідуальним ціннісним орієнтаціям членів сім’ї. Підвищення інтересу до вивчення та аналізу сімейних конфліктів пов’язане із зростанням уваги соціологів та психологів до особливостей взаємовідносин членів сім’ї, насамперед подружжя, причин розлучень, дестабілізації стосунків, внутрішніх механізмів виникнення сімейного дисфункціонування. У соціології сім’ї сімейні конфлікти вивчалися в межах інтеракціоністської орієнтації переважно як конфлікти між подружжям. Сімейний конфлікт розглядався як конкуренція, коли перемога однієї із сторін обов’язково призводить до поразки іншої, а виникнення сімейного конфлікту пояснювалося порушенням гомеостазу системи сім’ї. Визначено два основні типи сімейного конфлікту: інструментальні (функціональні), які долаються за наявності ефективної комунікації, та структурні (дисфункціональні), що принципово не вирішуються. Сімейні конфлікти можуть бути мобілізуючими, коли розв’язання суперечності сприяє взаєморозумінню, і дезорганізуючими, що призводять до руйнування основи сімейних стосунків, травмування психіки. Науковці досліджували такі потенційно конфліктні зони сімейного життя, як виконання сімейних ролей, розподіл влади в сім’ї, конфлікти експектацій (очікувань) та реальної поведінки членів сім’ї. Дослідження і практика сімейного консультування і сімейної терапії довели, що конфлікти сімейного життя неминучі, а їх роль за умов адекватного та своєчасного вирішення може бути позитивною. Розрізняють сімейні конфлікти, породжені умовами психологічної адаптації подружжя, закономірностями розвитку сім’ї як малої групи, і сімейні конфлікти, спричинені внутріособистісними конфліктами одного чи декількох членів сім’ї.
У виникненні сімейного конфлікту, його розвитку, емоційному забарвленні, виборі адекватного або неадекватного способу вирішення значна роль належить особистісним характеристикам членів сім’ї, особливо подружжя. Оптимально вирішити сімейні конфлікти допомагають: конструктивна поведінка в конфліктній взаємодії, уміння зрозуміти позицію один одного, бажання розв’язати конфлікт, усвідомлення того, що в суперечці відсутня можливість правильного розв’язання, пошук виходу з ситуації, а не пошук винного. Сучасне суспільство організовує та вдосконалює допомогу сім’ї у подоланні сімейних конфліктів через організацію служб сімейного консультування, сімейну психотерапію.