Коротко про Ж. Б. Мольєра
Цікаві факти із життя Ж. Б. Мольєра
Майбутній драматург жив у будинку, який парижани називали «мавпячим». На рогах приємної триповерхової споруди будівельник XV століття розташував скульптурні дерев’яні зображення помаранчових дерев, на яких маленькі мавпочки зривали плоди. «Доброзичливці» казали, що нічого дивного немає в тому, що старший син шановного Поклена став блазнем.
Драматург не відмовився від своїх мавп і на схилі віку, проектуючи свій герб, зобразив на ньому своїх хвостатих приятельок, які стерегли батьківський будинок.
Мольєр та його друзі назвали свій театр «Блискучим театром», а всі, хто входили до його складу, назвали себе «Діти Сім’ї».
Мольєр грав у чужих трагедіях трагічні ролі, а у своїх фарсах був коміком. І тут виявилася одна обставина: у трагічних ролях він мав у кращому випадку середній успіх, але нерідко траплялися такі випадки, коли в бідного трагіка, який виступав із короною якого-небудь трагічного високоповажаного героя на голові, жбурляли яблуками.
Але коли після трагедії показували фарс і Мольєр, переодягнувшись, перетворювався на коміка, публіка починала реготати, аплодувати.
12 травня 1664 р. у Версалі була поставлена перша редакція комедії «Тартюф». Але паризький архієпископ та королева-мати добилися її заборони. П’ять довгих років без упину боровся Мольєр за свою комедію. Його не зупинили погрози церковників, які вимагали в короля найвищої кари для нього: спалення на вогнищі.
5 лютого 1665 р. відбулася прем’єра п’єси «Тартюф». Це стало театральною подією в Парижі, збір дійшов до нечуваної раніше цифри — двох тисяч восьмисот шістдесяти ліврів.
Найвідоміші твори драматурга Ж. Б. Мольєра
• «Закоханий лікар» (1658);
• «Кумедні манірниці» (1659);
• «Тартюф» (1664);
• «Дон Жуан» (1665);
• «Мізантроп» (1669);
• «Скупий» (1668);
• «Міщанин-шляхтич» (1670);
• «Витівки Скапена» (1671);
• «Удаваний хворий» (1673);
• «Шлюб із примусу» (1659);
• «Лікар мимоволі» (1666);
Вислови про Ж. Б. Мольєра
Даремно заздрісна юрба
Хотіла б оганьбить, тупа,
Мольєр, твої найкращі твори,—
Навіки дивні чари їх,
Пройшовши крізь віки й простори,
В серцях відіб’ються людських.
Як весело смієшся ти!
Де кращі дотепи знайти?
Немов той переможець давній,
Ти Карфаген здобув в боях,—
Схилився і Теренцій славний
Перед тобою у віках.
У тебе муза недарма
Говорить правду жартома,
Для всіх людей благословенна.
І мова в тебе вся жива,
Але твої влучні слова —
Це справжня проповідь учена.
Облиш ти заздрощі юрбі.
Нехай вони кричать собі,
Що ти показуєш їх вади,
Що вірш не до вподоби їм.
Як хочеш ти на світ впливати,
Не потурай смакам чужим!
Ніколя Буало-Депро
Зірка, яка ніколи не згасне.
Ніколя Буало-Депро
Мольєр був славний письменник французьких комедій у царстві Людовіка XIV.
Антіох Кантемір
…три великі найхарактерніші генії нашої сцени — Корнель, Мольєр і Бомарше…
Віктор Гюго
Безсмертний «Тартюф» —плід найсильнішого напруження комічного генія.
О. С. Пушкін
Мольєр, можливо, найбільш усенародний і тому прекрасний художник нового часу.
JI. Толстой
Для слави Мольєра вже нічого не потрібно, але він потрібен для нашої слави.
Напис на пам’ятнику Мольеру в залі урочистих засідань Французької Академії