Культура традиційна. Що таке традиційна культура?
Культура традиційна (лат. traditio — передавання) — 1) культура архаїчного і доіндустріального суспільства; 2) культура цивілізацій, що дотримуються традиційних позицій; 3) сукупність культурних надбань цивілізацій Сходу у протиставленні традиції європейського (західного) способу цивілізаційно-історичного існування. Їй властиві міфологізація сприймання зовнішнього світу, тісний зв’язок матеріальних і духовних сторін повсякденної діяльності, єдність індивідуального і колективного начал, людини і природи, взаємозв’язок міфологічних уявлень і магічного ставлення до навколишнього світу. Переважають колективістські соціальні уявлення, що орієнтовані на дотримання традиційних норм і заперечують свободу особистості. Соціальна мобільність обмежена. Для традиційної культури характерне сповільнене зростання засобів виробництва, тому важливим завданням суспільства є дотримання звичної міри розподілу засобів існування. У регуляції соціальних відносин важлива роль належить ієрархічній структурі і релігії. Дослідник релігій Сходу Л. Васильєв виділяє «три гігантські структури, що відповідають трьом великим цивілізаціям Сходу — арабо-ісламській, індо-буддійській і китайській. Кожна з них спирається на стійку консервативну традицію». Для них характерне прагнення забезпечити збереження століттями виробленої жорсткої норми. Найважливішим елементом традиційної культури є релігія.
Традиційна культура виконує захисну функцію як у повсякденному житті, так і при протистоянні вторгненню і дії інших культур; функцію регуляції соціальних відносин; функцію спадкоємності між поколіннями, передавання досвіду. На буденному рівні як традиційну культуру можна розуміти культуру в зіставленні з контркультурою або постмодерном, класичне мистецтво у протиставленні некласичному, масовому, популярному тощо; традиційні релігії — нетрадиційним, новим містичним культам, неорелігіям та ін. Нові віяння при цьому можуть розглядатися як ворожі традиційні культури.