Кун (Kuhn) Томас-Семюел

Кун (Kuhn) Томас-Семюел

Кун (Kuhn) Томас-Семюел (1922—96) — американський історик і філософ науки. Навчався і працював у Гарвардському університеті, з 1958 — у Масачусетському технологічному інституті. Створив історіографічну концепцію науки, основу якої становить оригінальна інтерпретація поняття «парадигма». Історична еволюція науки — це багатовіковий процес протиборства різних наукових колективів. Як важливу ознаку «зрілості» науки Кун виокремлював наявність у неї певної парадигми, яка становить концептуальний та ідейний аспект її методології. Саме парадигма як сукупність основоположних постулатів, що виражають принципи розуміння об’єкта конкретної науки, задає напрям наукового дослідження, слугує критерієм вибору методів вивчення і добору фактів, підґрунтям узагальнень отриманої інформації. За Куном, парадигма характеризує логічну модель постановки й розв’язання пізнавальної проблеми; це визнані наукові досягнення, котрі пропонують науковому співтовариству модель постановки проблем та їх розв’язання, яка діятиме протягом певного часу. Кун розкриває поняття «парадигма» у зв’язку з визначенням механізму функціонування «нормальної науки». На ранньому етапі її розвитку конкуруючі наукові школи керуються певними методологічними моделями розв’язання дослідницьких проблем, які надалі (у разі успішної дії) набувають статусу парадигм. Якщо модель стає парадигмою, вона повинна нормативно впливати на процеси розв’язання наукових проблем, визначати форму наукового життя і бути способом виявлення і поширення наукових теорій. За Куном, парадигма нормативно впливає на наукову діяльність за таких умов: досягнення, втілені в певній парадигмі, повинні бути створені в достатньо безпрецедентній формі, оскільки вони покликані відвернути вчених від конкуруючих моделей; парадигма має бути відкритою, щоб вчені і надалі могли вирішувати нові у її межах. Кун припускав, що існують наукові дослідження, наприклад міждисциплінарні, які не мають парадигми або чітко визначених і обов’язкових парадигм. Також він припускав, що «нормальна наука» в пізніший, т. зв. передреволюційний, період розвитку може містити дві й більше парадигми.

Протягом 1969—75 Кун зробив ревізію своєї концепції, зазначивши, що термін «парадигма» слід розуміти в широкому та вузькому значеннях. У першому випадку йдеться про «дисциплінарну матрицю» як сукупність переконань, цінностей, технічних засобів тощо, котра є характерною для членів певного наукового співтовариства; до її складу входять такі групи приписів: «символічні узагальнення», тобто усталені вирази, які науковці використовують без розбіжностей у трактуванні і які за необхідності можуть бути оформлені в певну логічну форму; «метафізичні парадигми», тобто загальновизнані в науковому співтоваристві приписи, основою яких є переконання у принциповому розв’язанні наукових проблем через використання науковцями необхідних аналогій і метафор; цінності, що мають переважно міждисциплінарний загальнонауковий статус; «зразки», моделі вирішення конкретних наукових проблем. Останні слід розуміти як парадигми у вузькому значенні. Ці моделі можуть замінювати експліцитні правила як основу для розв’язання «головоломок “нормальної науки”».

Кун (Kuhn) Томас-Семюел

Комментарии закрыты.