Лавров Петро Лаврович

Лавров Петро Лаврович

Лавров Петро Лаврович (1823—1900) — російський публіцист, філософ, соціолог, один з ідеологів народництва. У його творчій спадщині важливе місце посідають теоретичні роботи із соціології («Формула прогресу п. Михайловського», 1870; «Соціологи-позитивісти», 1872; «Кому належить майбутнє?», 1874; «Про метод у соціології», 1874; «Суперники історії», 1880; «Теорія і практика прогресу», 1881; «Соціальна революція і завдання моральності», 1885 та ін.). Він називав себе прихильником антропологічного напряму, якому були властиві елементи неокантіанства і позитивізму. Соціологію поряд з біологією, етикою, психологією та ін. науками відносив до природознавства, оскільки вона досліджує закони стійких повторюваних явищ.

Вчений вважав, що хоча соціологія спирається на закони природознавства, вона має власні принципово відмінні від природних закони. Основні питання соціології Л. розглядав у зв’язку із соціальним прогресом.

Лавров Петро Лаврович

Комментарии закрыты.