Лазарсфельд (Lazarsfeld) Пол-Фелікс
Лазарсфельд (Lazarsfeld) Пол-Фелікс (1901—76) — американський соціолог-позитивіст, прихильник концепції деідеологізації, виступав за відокремлення науки від ідеології. Проводив широкомасштабні емпіричні дослідження засобів масової інформації в США. У 40-х ХХ ст. спільно із С. Стауффером і Л. Гутманом здійснив дослідження зміни соціальних настанов американських солдатів. Розробляв проблеми методології соціальних наук, застосування методів математичного аналізу в соціальному пізнанні. За Лазарсфельдом, методологія — це передусім діяльність, пов’язана з критичним аналізом й оцінюванням методів і процедур соціологічного дослідження, виявленням сенсу та значення понять, що використовуються в дослідженні, виокремленням наукового змісту соціологічних теорій. Основним критерієм істинності наукового знання, згідно з неопозитивістською позицією, у Лазарсфельда є принцип верифікації. Значну увагу Лазарсфельд приділяв розробленню кількісних методів та можливостей їх застосування, оскільки вони допомагають подолати бар’єри між різними соціальними науками. Найефективнішим Лазарсфельд вважав метод шкалювання, а основним завданням емпіричної соціології — пошук досконалої техніки розроблення шкал та їх комбінування. Лазарсфельд запровадив у методику соціальних досліджень панельний метод, намагався виявити механізм формування електоральної поведінки.
Методика давала змогу диференціювати виборців за ступенем стійкості їх електоральної орієнтації; виявити ймовірні причини зміни намірів нестійких виборців під час передвиборчої кампанії, напередодні виборів і в момент голосування; співвіднести електоральні поведінку і орієнтацію з іншими показниками. Лазарсфельд розробив логічне та математичне обґрунтування латентно-структурного аналізу якісних дихотомічних змінних. Свої погляди Лазарсфельд виклав у працях: «Дослідження соціальної психології у Другу світову війну» (1950); «Людський вибір» (1969); «Властивості аналізу. Історичні та критичні праці» (1972) та ін.