Латентна злочинність. Що таке латентна злочинність?
Латентна (лат. latentis — прихований) злочинність — сукупність кримінально карних діянь, не виявлених правоохоронними органами або повідомлених, але не зареєстрованих. Виокремлюють природну латентна злочинність, що включає злочини, про які невідомо відповідним органам і посадовим особам; прикордонну латентна злочинність, яка охоплює злочини, не усвідомлені і не визнані як злочини особами, які їх розкрили; штучну латентна злочинність — групу злочинів, які не визнані такими і приховані від обліку незаконно. Точно оцінити рівень латентної злочинності практично неможливо, хоча об’єктивні дані свідчать, що вона у кілька разів перевищує зареєстровану, а за окремими видами злочинів (обман споживачів) рівень зареєстрованих становить менше одного відсотка. Методи визначення рівня латентної злочинності залежать від виду злочинів (проти особистості, проти суспільної безпеки тощо). Зумовлюють існування латентної злочинності небажання розголосу інтимних сторін життя; малозначущість для потерпілого збитку, заподіяного злочином; відсутність бажання і часу на подавання заяви про скоєний злочин; невпевненість у неминучості покарання злочинця; особливі взаємини жертви зі злочинцем; острах погроз з боку злочинця; низький рівень правосвідомості громадян, їх небажання співпрацювати з правоохоронними органами; неправомірна, аморальна поведінка потерпілого; небажання посадових осіб правоохоронних органів відображати у звітних документах реальний рівень злочинності.
З об’єктивних і суб’єктивних причин (зміни до гіршого у перехідному суспільстві, істотні прорахунки в діяльності правоохоронних органів, низький рівень довіри населення до владних структур) кількість латентних злочинів зростає. Для стримування латентної злочинності передбачається практична реалізація заходів з удосконалювання законодавства, що регулює систему обліку злочинів, забезпечення фізичного, морального і матеріального захисту жертв і свідків злочину, поліпшення роботи правоохоронних органів.