Легалізм. Що таке легалізм?
Легалізм — послідовне дотримання і виконання правових норм відповідно до критеріїв, визначених законом, правовою традицією і культурою суспільства. Прибічники легалізму (легалісти), спираючись на загальнотеоретичні та прикладні засади, виступають за нормативне уявлення про право і формальне його тлумачення й використання, проти ліберального підходу при виборі правових рішень. У соціологічній традиції щодо дотримання правових норм існує два підходи: ригористичний і толерантний. Ригоризм означає і передбачає принципову, формальну, безкомпромісну, критичну лінію в правовій поведінці. Толерантність, маючи високий ступінь довіри до законів і законодавчих органів, припускає терпиме ставлення до деяких протиправних дій за певних умов. З точки зору ставлення певних соціальних груп та їх представників до права і закону в легалізмі як науковому підході виокремлюється низка «ідеальних» позицій: визнання права як єдиної, провідної та самодостатньої системи контролю за соціальною поведінкою; ставлення до права як до важливого, проте не єдиного джерела контролю і мотивацій дій, до яких належать звичаї, соціальні традиції, мораль тощо; ставлення до закону з послідовно критичних позицій, підтримка реформ права, підпорядкування закону за примусом, а не за згодою; ставлення до права і закону з позицій нігілізму.
За демократичного розвитку, наявності розвинутого середнього класу, високої правової культури досягається необхідний консенсус в межах легалізму: значна частина суспільства позитивно сприймає основні принципи права та ін. загальноприйняті джерела контролю і мотивації соціальних дій, а також свідомо підтримує або керується основними принципами толерантної поведінки.