Леонтьєв Костянтин Миколайович
Леонтьєв Костянтин Миколайович (1831—91) — російський філософ, соціальний мислитель, публіцист, дипломат. Називав себе принциповим ідейним консерватором. В його поглядах поєднувалися консервативний романтизм і естетизм з реалістичним розумінням глибинних суспільно-історичних проблем. Стверджував, що будь-який історичний організм (держава, суспільство) підпорядковується дії природних законів народження, росту, розквіту, старіння і вмирання. На його думку, цикл життя окремого культурно-історичного організму становить приблизно 1200 років. Вважав, що вирішальним чинником підтримання сталості життєвих форм є примусова влада. Переймався проблемами історичної долі та національного ідеалу Росії. Розглядав усіх південних і західних слов’ян як «неминуче політичне зло, бо народи ці до сих пір в особі «інтелігенції» своєї нічого, крім самої вульгарної і звичайної сучасної буржуазії, світові не дають». На його думку, підтримка «культурного слов’янофільства» може лише посилити «руйнівну дію ліберального європеїзму» на російське суспільство.
Вважав, що православ’я захищає Росію від руйнівного впливу Заходу і втягує у сферу не тільки слов’янських, а й східних міжнаціональних відносин. Тому надавав перевагу політиці «православного духу», а не «слов’янської плоті». Леонтьєв висунув ідею про вирішальне значення візантійського впливу в історичному розвитку Росії.