Лучинський Іван Васильович

Лучинський Іван Васильович

Лучинський Іван Васильович (1845—1918) — український історик і соціолог. Член-кореспондент Петербурзької АН із 1908, у 1907 був депутатом ІІІ Державної Думи від м. Києва, одним із засновників Українського наукового товариства у Києві. Соціологічні ідеї Лучинського формувались під впливом О. Конта і Дж. Мілля. Його можна ідентифікувати як представника позитивізму у соціології. Лучинський «обмежив» дію біологічних законів у суспільстві і вказав, що на певних його етапах з’являються суто соціальні (наприклад, закон взаємодії людських поколінь). Предметом соціології він вважав закони еволюції суспільства, загальні закони соціальних явищ, вказував на необхідність вивчення причинних соціальних зв’язків та станів у просторовому і часовому вимірах. Закони повинні ґрунтуватись на даних історії та біології.

За Лучинським, соціологія досліджує загальні закони суспільної еволюції в межах тих даних, які підлягають спостереженню, а історія має справу з конкретними явищами, конкретними формами суспільного життя, тому її завдання полягає у відкритті похідних законів, які керують розвитком частин цілого («раси, національності тощо»).

Лучинський Іван Васильович