Лірика медитативна, Що таке медитативна Лірика?
Лірика медитативна (від лат. mеditatіо — роздум) — різновид ліричної поезії, у якому автор розмірковує над проблемами людського буття, здебільшого схиляючись до філософських узагальнень, виявляючи в них свою свідомість. Основними опозиціями у медитативній ліриці є такі поняття, як «людина — суспільство», «людина — людина», «людина — особистість», колізії морального характеру. Вона часто виступає як «контекст долі поета», її художньою настановою постає аналіз душі, внутрішнього світу людини у співвідносності з довкіллям. Звідси в медитативних віршах переважають роздуми, які спрямовані в глиб осмислюваного явища. Поети сприймають час як категорію духовну, історію душі.
Нерідко час ніби розчиняється в душі поета, стає невідчутним. Медитація особливо спостерігалася у поетів-романтиків, символістів початку XX ст. та багатьох інших. У сюжетному аспекті це — потік свідомості, який спрямовується прагненням розібратися в собі, людях, у якомусь життєвому явищі, може виявлятись у формі своєрідних психологічних етюдів з місткою кінцівкою. Медитативна поезія часто репрезентує елегійні роздуми чи своєрідні пейзажні замальовки, що утворюють паралель з внутрішнім життям людини.